Гексоген

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Гексоген
RDX.png
RDX 3D BallStick.png
Назва за IUPAC 1,3,5-тринітропергідро-1,3,5-триазин
Інші назви Гексоген
Ідентифікатори
Абревіатури RDX
Номер CAS 121-82-4
PubChem 8490
SMILES
Властивості
Молекулярна формула C3H6O6N6
Зовнішній вигляд Безбарвні кристали
Густина 1,82 г/см³
Тпл 205,5 °C
Ткип 234 °C
Вибухонебезпечність
Ударна чутливість низька
Чутливість до тертя низька
Швидкість детонації 8750 м/с
Тротиловий еквівалент 1,60
Якщо не зазначено інше, дані приведені для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки
формула гексогену

Гексоген (циклотриметилентринітрамін) (рос. гексоген, англ. hexogen, RDX; нім. Hexogen n) — бризантна вибухівка, що належить до групи вибухових речовин підвищеної потужності. Має високу питому енергію та швидкість детонації.

Густина — 1,8 г/см³, температура плавлення — 202 градуси, температура спалаху — 215—230 градусів, чутливість до удару — 80% при 10 кг вантажу з 25 см, енергія вибухового перетворення — 1290 ккал/кг, швидкість детонації — 8380 м/сек., бризантність — 24 мм, фугасність — 490 куб.см.

Нормальний агрегатний стан — дрібнокристалічна речовина білого кольору без смаку й запаху. У воді не розчиняється, негігроскопічна. З металами в хімічну реакцію не вступає. Пресується погано. Від удару, прострілу кулею вибухає. Загоряється легко й горить білим яскравим шиплячим полум'ям. Горіння переходить у детонацію (вибух). У чистому вигляді застосовується тільки для спорядження деяких зразків капсулів-детонаторів. Для підривних робіт у чистому вигляді не використовується. Використовується для промислового виготовлення вибухових сумішей (ПВВ-4 (пластит),С-1,С-2,С-3,С-4, ТГА, МС, ТГ-50). Звичайно ці суміші застосовуються для спорядження деяких видів боєприпасів. Із цією метою чистий гексоген змішують із флегматизаторами, (звичайно це суміш парафіну й церезину) і пресують до густини 1,66 г/см³. У суміші ТГА й МС у гексоген додають алюмінієву пудру. Всі ці роботи проводяться в промислових умовах на спеціальному устаткуванні.

Отримання[ред.ред. код]

Необхідні речовини:

  1. Уротропін
  2. Нітрит натрію або нітрит калію
  3. Перекис водню
  4. Азотна кислота (60%)

Перший спосіб[ред.ред. код]

Приготуйте насичений розчин уротропіну у воді. Потім насичений розчин нітриту у воді, 5:1 за уротропіном. Охолоджуєте обидва розчини. Змішуєте розчин з рівною кількістю HNO3 і швидко змішуєте з розчином уротропіну, при доброму охолодженні, інтенсивно перемішувати. Після припинення реакції зачекати ще 1 годину, доки реакція пройде до кінця і випаде осад, який необхідно відфільтрувати і промити. Далі приготуйте суміш H2O2/HNO3 і охолодіть її. Потрохи досипайте відфільтрований осад в розчин H2O2/HNO3, ретельно охолоджуючи його. Після припинення реакції розчин відстоюють і фільтрують осад, який і є гексогеном.

Другий спосіб[ред.ред. код]

До розчину аміачної селітри в концентрованій азотній кислоті при 20°С повільно додають уротропін:

  • (CH2)6N4 + 4HNO3 = 4/3(CH2NNO2)3 + 2CH2O + H2O.

Потім суміш нагрівають до 60-70°С і протікає реакція

  • 3NH4NO3 + 3CH2O = (CH2NNO2)3 + 6H2O.

Для підвищення виходу використовують розчин уротропіну в конц. оцтовій кислоті. Гексоген відфільтровують, промивають водою і перекристалізують з ацетону. В продукті зазвичай міститься значна частка октогену.

Застосування[ред.ред. код]

Застосовується як складова частина деяких амонійно-селітряних вибухових речовин та для вторинного заряду в капсулях-детонаторах і в електродетонаторах, а також у вигляді сплавів з іншими нітросполуками.

Література[ред.ред. код]