Гексози

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Гексо́зи (від грец. ἕξ — шість), C₆H₁₂O₆ — вуглеводи групи моносахаридів, молекули яких містять шість вуглецевих атомів. Є в тканинах рослин, тварин і людини у вільному стані, або входять до складу глікозидів і полісахаридів. Залежно від характеру карбонільної групи, гексози поділяють на альдогексози (напр., глюкоза, маноза, галактоза) і кетогексози (напр., фруктоза). Гексози — безбарвні або білі кристали, добре розчинні у воді. Вступають у реакції, характерні для карбонільних сполук (напр., дають реакцію срібного дзеркала - при нагріванні з аміачним розчином срібла угворюється металеве срібло). Одержують їх гідролізом полісахаридів (напр., крохмалю), а також синтетично. Застосовують у мікробіологічніЙ і харчовій промисловості, в медицині.

Вуглеводи
Загальні:	Альдози | Кетози | Піранози | Фуранози
Геометрія:	Аномери | Мутаротація
Пентози:	Рибоза | Арабіноза | Ксилоза | Ліксоза | Рибулоза | Ксилулоза
Гексози:	Глюкоза | Галактоза | Манноза | Гулоза | Ідоза | Талоза | Аллоза | Альтроза | Фруктоза | Сорбоза | Такатоза | Псикоза | Фукоза | Рамноза
Дисахариди:	Цукроза | Лактоза | Трегалоза | Мальтоза
Полісахариди:	Глікоген | Крохмаль | Целюлоза | Хітин | Амілоза | Амілопектин | Стахіоза | Інулін | Декстрин