Гелон (син Діномена)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Гелон I

Гелон — тиран Гели (491—478 до н. е.), тиран Сіракуз (485—478 до н. е.). Був сином Діномена. Від нього пішла династія сіракузьких тиранів Дінаменідів.

Предки[ред.ред. код]

Родина Гелона походила з острова Телос, розташованого неподолік від Родоса. Ця сім'я брала участь у заснуванні Гели. Мала спадкову посаду єрофанта культу Деметри й Кори.

Захоплення влади у Гелі[ред.ред. код]

Після смерті тирана Гіппократа у Гелі спалахує повстання демоса, який виступив проти тиранії багатих та знатних. Під гаслом захисту інтересів синів Гіппократа — Евкліда та Клеандра — Гелон, керівник вершників, з військами з-під Гібли вирушає до Гели. Він швидко захоплює Гелу, але користується владою особисто.

Після встановлення тиранії у Гелі разом з тираном Фероном з Акраганта (Гелон до того ж був одружений з донькою Ферона — Дамаретою) розпочав війну проти Карфагену, який займав захід Сицилії. Ця війна тривала з перемінним успіхом.

Тиран Сіракуз[ред.ред. код]

В цей час з Сіракуз були вигнані геомори, колишні володарі міста. Вони запросили Гелона на допомогу. Після цього, у 485 році, тиран Гели відправився до Сіракуз та легко здобув місто, демос сам передав правління до його рук. При цьому правління у Гелі Гелон передав своєму брату Гієрону у 478 році до н. е.

При захоплені влади у Сіракузах Гелон повернув права та майно геоморам.

Гелон проводив політику зменшення волі залежних міст або їх повного знищення. Так, більшість населення було переселено з міст Камарина, Евбея, Мегара Гіблейська. У Сіракузах права громадян було надано 10 тисячам найманців, які до того отримали землі у передмістях Сіракуз. При цьому Гелон не займав якоїсь посади у полісі, скоріше він був повновладним господарем міста.

У 480 до н. е. карфагенська армія висадилася на заході острова. Ферон запросив зятя на допомогу. Гелон привів під Гімеру на з'єднання з Фероном 50 тисяч піхотинців та 5 тисяч вершників. Під цьому місті сицилійські греки розбили карфегенян. Карфаген вимушений був вдовольнитися західною Сицилією та виплатити Гелону та Ферону 2 тисячі срібних талантів, побудувати 2 храми. Після цієї перемоги більшість міст острова почали шукали союзу з переможцями. Це стосується сукулів та сиканів, міст Селінунт та Регій, тиран останніх Анаксілай видав свою доньку за брата Гелона Гієрона. Більшість Сицилії з цього часу контролював Гелон. В пам'ять про цю визначну перемогу Гелон пожертував золотий триножник із золотою Нікою Дельфам (див. також Дельфійський оракул), такі ж дарунки здійснили брати Гелона — Гієрон, Полізал, Фрасібул. На Парнасі було встановлено величезний монумент.

У 478 році до н. е. Гелон помер від водянки.

Цікавий факт[ред.ред. код]

Гелон був переможцем Олімпійських ігор 488 року до н. е. у перегонах на квадризі.

Джерела[ред.ред. код]

  • Freeman, Edward A. The History of Sicily from the Earliest Times : From the beginning of Greek settlement to the beginning of Athenian intervention. Vol. 2. At the Clarendon P, 1891. 122-33.