Гельмязівська волость

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гельмязівська волость
Центр Гельмязів
Площа 24 080 (1885)
Населення 10 688 осіб (1885)
Густота 40.6 осіб / км²
Наступники Гельмязівський район

Гельмязівська волость — адміністративно-територіальна одиниця Золотоніського повіту Полтавської губернії з центром у містечку Гельмязів.

Станом на 1885 рік складалася з 10 поселень, 15 сільських громад. Населення — 10688 осіб (5226 чоловічої статі та 5462 — жіночої), 1833 дворових господарства[1].

Земля волості
Площа, десятин У тому числі орної, дес.
Сільських громад 10246 8481
Приватної власності 13562 9658
Іншої власності 272 248
Загалом 24080 18387

Основні поселення волості станом на 1885:

  • Гельмязів — колишнє державне та власницьке містечко при річці Супій за 22 версти від повітового міста, 2881 особа, 684 двори, 3 православні церкви, школа, станова квартира, 18 постоялих будинків, 24 лавки, водяний і 23 вітряних млини, 2 маслобійних заводи, торгові лазні, базари та 4 ярмарки на рік: сирнонедільний, преполовинний, преображенський і введенський. За 2 версти — винокурний завод.
  • Богдани — колишнє державне та власницьке село при річці Супій, 1349 осіб, 221 двір, православна церква, 2 постоялих будинки, 22 вітряних млини, 4 маслобійних, винокурний і солодовий заводи.
  • Дубинка — колишнє власницьке село при річці Ковранці, 145 осіб, 20 дворів, вітряний млин, винокурний і пивоварний завод.
  • Каленики — колишнє державне та власницьке село, 1079 осіб, 211 дворів, православна церква, школа, 2 постоялих будинки, 19 вітряних млинів, 2 маслобійних заводи.
  • Коврай (Левада) — колишнє власницьке село при річці Коврай, 2396 осіб, 367 дворів, православна церква, школа, 3 постоялих будинки, 2 маслобійних заводи, 22 вітряних млини, базари по четвергах і 3 ярмарки на рік.
  • Плешкані — колишнє державне та власницьке село при річці Супій, 943 особи, 190 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок, 18 вітряних млинів, 2 маслобійних заводи.

Старшинами волості були:

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  2. рос. дореф. Адресъ-календарь. Справочная книжка Полтавской губерніи на 1900. Составлен Д. А. Иваненко, Секретарем Полтавского Губернскаго Статистического Комитета. Полтава. Типо-литографія Губернскаго Правленія. 1900
  3. рос. дореф. Адресъ-календарь. Справочная книжка Полтавской губерніи на 1904. Полтава. Типо-литографія Губернскаго Правленія. 1904
  4. рос. дореф. Справочная книжка Полтавской губерніи на 1907 год. Полтава. Типо-литографія Губернскаго Правленія. 1907
  5. рос. дореф. Памятная книжка Полтавской губерніи на 1913 годѣ. Изданіе Полтавскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Полтава. Электрическая Типо-Литографія Губернскаго Правленія. 1913
  6. рос. дореф. Памятная книжка Полтавской губерніи на 1915 годѣ. Изданіе Полтавскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Полтава. Типо-Литографія Губернскаго Правленія. 1915