Гематит

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Гематит
Hematite.jpg
Загальні відомості
Хімічна формула Сесквіоксид заліза Fe2O3, α-Fe2O3
Ідентифікація
Сингонія тригональна
Злам напівраковистий
Твердість за шкалою Мооса 5,5—6
Блиск напівметалічний
Колір риски вишнево-червона
Питома вага 4,3—5,2
Вид гематиту через скануючий електронний мікроскоп — побільшенний 100x

Гемати́т (рос. гематит, англ. hematite, нім. Hämatit m, Roteisenstein m) — староукраїнська назва — желізовець — це:

  1. чорний мінерал класу оксидів та гідроксидів, або
  2. низькофосфористий (до 0,1 %) ливарний чавун, що його виплавляють переважно з червоного залізняку.

Гематит — мінерал[ред.ред. код]

Історія[ред.ред. код]

Найдавніші розробки гематиту (червоного залізняку) зафіксовані у Свазіленді (т. зв. „Левова печера”) і датовані 41-м тисячоліттям до Р.Х. Залишки численних ямних розробок гематиту виявлені на території Франції та Угорщини (вік – близько 35 тис. років). Цей „кривавий камінь” видобували в епоху каменю для виготовлення мінеральної фарби, яку широко застосовували для проведення магічних та обрядових дій протягом багатьох тисячоліть. Зокрема, в період неоліту в Південно-Східній Європі практикували обряд поховань з покриттям небіжчиків шаром червоної вохри, що потребувало значних обсягів видобутку гематиту. Можна вважати, що видобуток перших руд (пірит, гематит) розпочався 40–45 тис. років тому, і хоча їх використання не було пов’язане з отриманням металів, пошук матеріалів відмінних від традиційного каменю, відкривав нові можливості використання земних багатств.

Загальний опис[ред.ред. код]

Мінерал класу оксидів та гідроксидів. Fe2O3.

Сингонія тригональна.

Густина 4,3—5,2.

Твердість 5,5—6.

Кристалічна структура гематиту

Кристали пластинчасті, ромбоедричні, таблитчасті, звичайно в суцільних, щільних, прихованокристалічних, листуватих, лускуватих, а також землистих агрегатах. Колір кристалічних відмін — залізо-чорний, землистих — яскраво-червоний. Блиск напівметалічний. Риса вишнево-червона.

Злом напівраковистий.

Крихкий.

Утворює щільні або пухкі псевдоморфозигематиту за магнетитом — мартит.

Гематит — звичайний мінерал скарнових родовищ.

Відомий також у багатьох гідротермальних родов.: високотемпературних — з магнетитом, хлоритом, кальцитом; середньотемпературних — з сидеритом, баритом. Залізна руда.

Утворюється в оксидних умовах у родовищах і гірських породах різних генетичних типів.

В Україні є в Криворізькому залізорудному басейні.

При збагаченні гематитових руд застосовують комбіновані схеми, що включають гравітац. і флотац. методи. Г. входить до складу залізистого обважнювача бурових розчинів.

Кровавик використовують як виробне каміння, а також для полірування виробів із золота.

Різновиди[ред.ред. код]

Дрібнозернистий гематит з Бразилії.
Зразок гематиту з бразилійських копалень.

Розрізняють:

  • гематит бурий (гематит, частково заміщений лімонітом);
  • гематит вохристий (землиста відміна гематиту червоного кольору);
  • гематит глинистий (суміш глини з оксидами заліза);
  • гематит чорний (псиломелан);
  • гематит яшмовий (яшмоподібний гематит);
  • гематитогеліт (колоїдно-дисперсна відміна гематиту; зустрічається у бокситах).

Кривавик – щільний натічний, ниркоподібний різновид гематиту.

Гематит — чавун[ред.ред. код]

Низькофосфористий (до 0,1 %) ливарний чавун, що його виплавляють переважно з червоного залізняку.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]