Гематит

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Гематит
[[Зображення:|250px]]
Загальні відомості
Генезис	{{{Генезис}}}
Ідентифікація
Сингонія і вид симетрії	{{{Сингонія і вид симетрії}}}
Сингонія, Вид	тригональна
Твердість за шкалою Мооса	5,5—6
Блиск	напівметалічний
Колір риски	вишнево-червона
Густина	{{{Густина}}} г/см³
Густина	4,3—5,2 г/см³
Оптичні властивості кристалів
Показник відбиття R580	{{{Показник відбиття, R580}}}
Інші властивості

Гемати́т (рос.гематит, англ. hematite, нім. Hämatit m, Roteisenstein m) - староукраїнська назва - желізовець -

• 1) Мінерал класу оксидів та гідрооксидів. Fe₂O₃.

Сингонія тригональна.

Густина 4,3—5,2.

Твердість 5,5—6.

Кристали пластинчасті, ромбоедричні, таблитчасті, звичайно в суцільних, щільних, прихованокристалічних, листуватих, лускуватих, а також землистих агрегатах. Колір кристалічних відмін — залізо-чорний, землистих — яскраво-червоний. Блиск напівметалічний. Риса вишнево-червона.

Злом напівраковистий.

Крихкий.

Утворює щільні або пухкі псевдоморфозигематиту за магнетитом — мартит.

Гематит — звичайний мінерал скарнових родовищ.

Відомий також у багатьох гідротермальних родов.: високотемпературних — з магнетитом, хлоритом, кальцитом; середньотемпературних — з сидеритом, баритом. Залізна руда.

Утворюється в оксидних умовах у родовищах і гірських породах різних генетичних типів.

В Україні є в Криворізькому залізорудному басейні.

При збагаченні гематитових руд застосовують комбіновані схеми, що включають гравітац. і флотац. методи. Г. входить до складу залізистого обважнювача бурових розчинів.

Кровавик використовують як виробне каміння, а також для полірування виробів із золота.

Розрізняють:

• гематит бурий (гематит, частково заміщений лімонітом);
• гематит вохристий (землиста відміна гематиту червоного кольору);
• гематит глинистий (суміш глини з оксидами заліза);
• гематит чорний (псиломелан);
• гематит яшмовий (яшмоподібний гематит);
• гематитогеліт (колоїдно-дисперсна відміна гематиту; зустрічається у бокситах).

• 2) Низькофосфористий (до 0,1 %) ливарний чавун, що його виплавляють переважно з червоного залізняку.

[ред.] Література

• Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: «Донбас», 2004. ISBN 966-7804-14-3