Гематокрит

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Зліва кров відстоялася і відбувся розподіл на плазму та форменні елементи, справа — свіжонабрана кров.

Гематокри́т (гематокри́тна величина́, гематокри́тне число́) — відношення об'єму формених елементів крові (еритроцити, лейкоцити, тромбоцити) до об'єму крові. Гематокрит (Ht) виражають у відсотках до загального об'єму крові (тоді він позначається в%), або в літрах на літр (л/л) — тоді він позначається десятковим дробом (з точністю до сотих), що відповідає частці формених елементів в 1 літрі крові (450 мл клітин в 1 літрі крові = 0,45 л/л = 45%).

У нормі гематокрит чоловіків дорівнює 0,41—0,53, а жінок — 0,36—0,46. У новонароджених гематокрит приблизно на 20% вищий, а у маленьких дітей — приблизно на 10% нижчий, ніж у дорослого.

Визначення гематокриту проводиться за допомогою спеціальної скляної градуйованої трубочки — гематокриту, яку заповнюють кров'ю і центрифугують. Після чого вимірюють, яку її частину займають формені елементи крові (еритроцити, лейкоцити, тромбоцити). На сьогоднішній день все частіше використовують автоматичні аналізатори.

Джерела[ред.ред. код]

  • Большой медицинский словарь. 2000.