Гемологія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Гемологія, Ґемологія (рос. гемология, англ. gemmology, нім. Gemmologie f, Edelsteinkunde f) — наука про дорогоцінні камені, сукупність даних про коштовне і виробне каміння, головним чином фіз. властивості, особливості хімічного складу, декоративно-художні переваги мінералів і мінеральних агрегатів, що використовуються в ювелірному і каменерізному виробництві. Ґ. тісно пов'язана з мінералогією, кристалофізикою і з геологією к.к. Ґ. зародилася в ранній період існування мінералогії.

Перші роботи присвячені дорогоцінному камінню, його особливим властивостям і способам як відрізнити від підробок (праці Плінія Старшого та в сер. віки — Біруні).

В Україні, імовірно, першою працею з Ґ. є трактат Ф.Прокоповича «Про камені й ґеми» (1705—1709 рр.), де описано ряд дорогоцінних, напівдорогоцінних каменів, виробного каміння, зокрема сапфір, гіацинт, сардій, ґранат, смарагд, адамант, карбункул, рубін, аметист, опал, топаз, берил, кришталь, яшму.

В сучасному вигляді Ґ. сформувалася до початку XX ст., після появи точних методів дослідження мінеральної речовини (поляризаційної оптики, рентгеноструктурного аналізу, спектрометрії та інш.).

Література[ред.ред. код]