Гемоліз (мікробіологія)
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Гемоліз — процес, що використовується для емпіричного ототожнення мікроорганізмів, заснований на здатності бактеріальних колоній на чашці Петрі з агаром руйнувати червоні кров'яні тільця. Цей метод має особливу важливість для класифікації видів роду Streptococcus. Речовина, яка звичайно викликає гемоліз — гемолізин. Хоча чашка Петрі («агар крові») може містити різні концентрації червоних кров'яних тілець з різних тварин, більшіть клінічних результатів повідомлюються для 5-10 % крові вівці (SBAP).
Типи гемолізу [ред.]
- Альфа-гемоліз (α-гемоліз) присутній, якщо є зеленувате затемнення агару під колоніями. Streptococcus pneumoniae проявляє альфа-гемоліз. Також інколи називається «зеленим гемолізом», через кольорову зміну в агарі. Інші синонімічні терміни — «неповний гемоліз» і «частковий гемоліз». Альфа-гемоліз загалом викликається перекисом водню, що виробляється бактеріями.
- Бета-гемоліз (β-гемоліз) викликає повний розпад червоних кров'яних тілець. Області навколо і під колоніями освітлені і прозорі. Streptococcus pyogenes, або бета-гемолітичний стрептокок групи A, проявляє бета-гемоліз. Бета-гемоліз також називається «повним гемолізом» і викликається гемолізином.
- Деякі слабкі бето-гемолітичні види викликають інтенсивний бета-гемоліз, коли вирощуються разом з штамом Staphylococcus. Це називається «CAMP-тестом» (від імен R. Christie, N. E. Atkins та E. Munch-Peterson.). Streptococcus agalactiae та Clostridium perfringens проявляють цю властивість і можуть бути визначеними за цим тестом.
- Якщо організм не викликає гемолізу, говорять, що він показує гамма-гемоліз (γ-гемоліз): агар під і навколо колонії незмінний (такі організми називаються не-гемолітичними). Enterococcus faecalis (раніще відомий як Стрептокок групи D) показує гамма-гемоліз.
Посилання [ред.]
- Ryan KJ; Ray CG (editors) (2004). Sherris Medical Microbiology (вид. 4th ed.). McGraw Hill. ISBN 0-8385-8529-9.
