Геморагічна гарячка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Геморагічна гарячка
МКХ-10 A96-A99
MeSH D006482

Геморагі́чна гаря́чка (геморагі́йна) — це назва загального перебігу деяких вірусних хвороб, для якого характерно наявність підвищення температури тіла до високих цифр (гарячки) та геморагічного (або геморагійного) синдрому. Для означення цього ведучого перебігу ці вірусні хвороби в своїй назві містять термін «геморагічна гарячка» з додаванням особливостей певної хвороби, наприклад, геморагічна гарячка з нирковим синдромом, або назви географічного місця, де було вперше знайдено віруса хвороби, наприклад, геморагічна гарячка Ебола, або назву регіону. де ця хвороба поширена, наприклад геморагічна гарячка Крим-Конго. У патогенезі спостерігається ураження судин, що саме й призводить до розвитку геморагічного синдрому (або іноді його називають тромбогеморагічним синдромом) у вигляді крововиливів в шкіру, внутрішні органи, різноманітних кровотечь, тромбозів судин. Загальний аналіз крові у більшості випадків виявляє спочатку лейкопенію, потім тромбоцитопенію. Частина геморагічних гарячок одночасно належить до арбовірусних хвороб — тих, які передаються через укус комах.

Класифікація[ред.ред. код]

Геморагічні гарячки зумовлюють віруси чотирьох родин[1][2]:

Діагностика[ред.ред. код]

Діагноз підтверджується серологічними та вірусологічними методами дослідження. Для серодіагностики використовують наступні методи аналізу наростання антитіл:

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]