Генгам
| Генгам Guingamp
| |
|---|---|
| |
| Країна |  Франція
|
| Регіон | Бретань |
| Департамент | Кот-д'Армор |
| Округ | Гінгам |
| Кантон | Гінгам |
| Код INSEE | 22070 |
| Поштові індекси | 22200 |
| Координати | 48°33′48″ пн. ш. 3°09′00″ зх. д.H G O |
| Висота | 62 - 126 м.н.р.м. |
| Площа | 3,41 км² |
| Населення | 7105 (1-1-2021[1]) |
| Густота | 2083,6 ос./км² |
| Розміщення | |
  | |
| Влада | |
| Мер Мандат |
PS 2020-2026 |
| Офіційна сторінка | |
|
| |
_H%C3%B4tel_de_Ville_08.JPG)
Генга́м, Ґінґам (фр. Guingamp) — муніципалітет у Франції, у регіоні Бретань, департамент Кот-д'Армор. Населення — 7105 осіб (1-1-2021)[1].
Муніципалітет розташований на відстані[2] близько 410 км на захід від Парижа, 120 км на північний захід від Ренна, 29 км на захід від Сен-Бріє.
Історія[ред. | ред. код]
З XI століття Генгам входив до складу графства Пентьєвр, іноді виділяючись в окремий льон; так, другий син графа Стефана I де Пентьєвр, відомий діяч феодальних війн в Англії Ален Чорний (1107—1146) успадкував від матері титул графа Генгамського. Карл де Блуа в XIV столітті дарував Генгаму свій герб: дві срібні та дві блакитні горизонтальні смуги. З того ж часу цей герб знаходиться на фронтоні базиліки Богоматері Швидкої помічниці (Notre-Dame de Bon-Secours). У XVII столітті місто було одним із центрів Повстання гербового паперу, яке охопило всю Бретань, за що троє генгамців були повішені.
З 1977 року (за винятком перерви в 1989—1995) мерія Генгама знаходиться в руках лівих партій. Нинішній мер, пані Анні Ле Уеру, представляє Соціалістичну партію.
Пам'ятки[ред. | ред. код]
- Замок герцога Бретані П'єра II;
- Базиліка Богоматері Швидкої помічниці (XI—XVI ст.)
- Абатство Св. Хреста (засноване бл. 1135)
- Фонтан Ле Пломе («джерело» бретонською, заснований в XV столітті, сучасне оформлення з XVIII століття).
Сучасність[ред. | ред. код]
У місті знаходиться відділення трегорського субрегіонального технопарку Антісіпа.
Для сучасної культури Генгама характерні:
- Танцювальні заходи; місто є центром міжнародного фестивалю кельтського і бретонського танцю, є кілька шкіл традиційних бретонських танців;
- Культура кімнатної рослини камелія, в Генгамі базується міжнародна асоціація камелієводства;
- Присутність бретонської мови, 15 % дітей вивчають її в школах, місто приєдналося до хартії підтримки бретонської мови Ya d'ar brezhoneg.
Різне[ред. | ред. код]
У Генгамі розташований футбольний клуб Генгам. У 2009 році «En Avant» виграв Кубок Франції з футболу, перемігши у фіналі інший бретонський клуб — «Ренн», а в 2014-му — з точністю повторив успіх.
Серед уродженців Генгаму — композитор Гі Ропарц.
Генган — місто-побратим ірландського міста Шаннон.
Демографія[ред. | ред. код]
Динаміка населення (Base de données Cassini[3] і Insee[4] ):
Розподіл населення за віком та статтю (2006)[5]:
| Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 3431 | 611 | 627 | 890 | 775 | 464 | 64 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Жінки | 4247 | 527 | 851 | 885 | 903 | 944 | 137 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Економіка[ред. | ред. код]
2010 року серед 4817 осіб працездатного віку (15—64 років) 2939 були активними, 1878 — неактивними (показник активності 61,0%, у 1999 році було 62,4%). З 2939 активних мешканців працювало 2413 осіб (1245 чоловіків та 1168 жінок), безробітними було 526 (261 чоловік та 265 жінок). Серед 1878 неактивних 827 осіб було учнями чи студентами, 392 — пенсіонерами, 659 були неактивними з інших причин[6].
У 2010 році в муніципалітеті числилось 3701 оподатковане домогосподарство, у яких проживали 6606,0 особи, медіана доходів виносила 14 765,5 євро на одного особоспоживача[7]
Сусідні муніципалітети[ред. | ред. код]
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Зареєстроване населення 2021. Національний інститут статистики і економічних досліджень Франції. 29 грудня 2023.
- ↑ Фізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів
- ↑ Démographie communale sur la base de données en ligne Cassini. Consulté le 13 mai 2009., наведено за французькою вікіпедією
- ↑ Populations légales 2006 sur le site de l'INSEE Consulté le 13 mai 2009., наведено за французькою вікіпедією
- ↑ Population selon le sexe et l'âge...2006 [Населення за статтю та віком...2006] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 4 вересня 2012. Процитовано 27 червня 2011.
- ↑ Base chiffres clés : emploi - population active 2010 [Базові показники: зайнятість та активність населення 2010 року] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 26 квітня 2014. Процитовано 15 листопада 2013. (наближені дані, тимчасова зайнятість 1999 року врахована частково)
- ↑ Revenus fiscaux des ménages en 2010 [Оподатковані доходи домогосподарств у 2010 році] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 24 травня 2013. Процитовано 18 жовтня 2013. Діти та онуки які проживали у двох місцях враховані як 0,5 особи в обох місцях проживання. Перша особа у домогосподарстві це один особоспоживач (ОС), інші дорослі — по 0,5 ОС, діти до 14 років — по 0,3 ОС.
Посилання[ред. | ред. код]
- Офіційний сайт міста Генгам [Архівовано 24 лютого 2011 у Wayback Machine.]
- Туристичне бюро муніципалітету Генгам [Архівовано 4 листопада 2011 у Wayback Machine.]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Генгам |
|
|
Це незавершена стаття з географії Франції. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |