Гендерна лінгвістика

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Ґендерна лінгвістика - науковий напрям, що вивчає ґендер у лінгвістичному прояві. Наприкінці 60х років XX століття американським психоаналітиком Робертом Столлером (Robert Stoller) у науковий обіг був уведений термін "ґендер", який позначає соціальний та культурний аспект статі. Систематичний аналіз ґендерних аспектів мови розпочався лише в середині 1970-х років, проте окремі дослідження мовного зображення статей здійснювалися і раніше.

На сьогодні у лінгвістичній літературі відсутнє послідовне вживання терміна ґендер. Це поняття було вилучено з лінгвістичного контексту і перенесено у дослідницьке поле інших наук ― соціальної філософії, соціології, історії, а також у політичний дискурс. Коли ґендерні дослідження одержали статус міждисциплінарного напряму, це поняття почало позначати соціо-статеві характеристики статі, на відміну від власне біологічних (генетико-морфологічних, анатомічних, фізіологічних), - із властивими їй характеристиками способу життя, поведінки, намірів, прагнень тощо. Ґендер стосується не тільки жінок або чоловіків як окремих індивідів, а й характеризує відносини між ними як соціально-демографічними групами та ґендерні відносини у цілому – те, як реалізуються соціальні ролі жінок і чоловіків, дівчат та хлопців, як вони соціально вибудовуються.

Ґендерна проблематика в лінгвістиці розглядається в двох аспектах:

  • як чоловік та жінка зображені в лінгвістиці та
  • чи є відмінності у їхньому мовленні.

У першому випадку ми маємо справу переважно з мовою як системою, тоді як у другому – з мовленням, мовленнєвою діяльністю, яка є реалізацією мови на практиці.

Хоча термін "ґендер" визнається більшістю дослідників, існує ряд труднощів, які виникають при читанні спеціальної літератури, що пов’язана з деякими розбіжностями в розумінні ґендера і відносною новизною цього поняття.

Функціонування термінологічних одиниць у лінгвістиці виявляє такі особливості:

  • значна частина праць, присвячених статерольовій диференціації суспільства і пов’язаним із нею процесам, написана до виникнення терміна ґендер і оперує поняттями sex, sexus навіть у тих випадках, коли мова йде про соціальні аспекти взаємодії статей;
  • термін ґендер виник в англомовному просторі і є англійським омонімом граматичної категорії роду, що в ряді випадків призводить до неясностей саме в лінгвістичному описі англійською мовою;
  • ряд дослідників дотримується старих понять, користуючись термінами sex bias, sex role, sex difference та іншими, включаючи, однак, у свої міркування положення про соціальну й культурну значимість статі. У багатьох англомовних працях обидва поняття використовуються паралельно. Помітна і протилежна тенденція: прагнення замінити слово стать (sexus) новим терміном. Особливо це стосується праць, час створення яких збігається з виникненням поняття ґендер;
  • неясності виникають у залежності від мови, якою написане дослідження, а також при перекладі іншомовних робіт на українську мову. Так, у німецькій мові поряд з поняттям Gender використовуються німецькі номінації Geschlecht (стать), das soziale Geschlecht (соціальні стать). Більшому розкриттю питання не сприяє зростаючий потік перекладів з англійської на українську мову, де англійське співвідношення sex ― gender виявляється не цілком відповідним українському розумінню аналогічних понять: в українській мові пара

секс ― стать виявляється не адекватною англійському sex ― sex, що звільняє слово стать від натуралістичних змістів, і саме цей факт в англомовному науковому дискурсі став однією з причин введення до обігу терміна gender. З іншого боку, в західних країнах протягом останніх років намітилася виразна тенденція, навіть поза науковим дискурсом, до витиснення номінації sex у значенні стать і заміні її словом gender з метою політичної коректності;

  • при виборі термінології має значення також концептуальна позиція автора. Так, представники біодетерміністського напрямку, що наполягають на фізіологічній і психічній зумовленості розбіжностей у мовній здатності чоловіків і жінок, застосовують традиційне позначення статі, хоча й у їхніх роботах зустрічається поняття ґендер;

У вітчизняному мовознавстві використовуються терміни: ґендер, стать, соціальна стать, соціокультурна стать, статевий диморфізм, статерольова диференціація, біосоціальні характеристики людини, біокультурні характеристики людини.

Із вітчизняних представників наукової діяльності питанням гендерної лінгвістики займались: Розанова Н.Н.,Горошко Е.І., Земська Є.А., Китайгородська М.А., Кирилина А.В, із зарубіжних: Lakoff Robin, Pusch Luise, Trömel-Pölz Senta, Jespersen O., та інші.