Гендерсон (острів)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Хендерсон
Henderson.JPG
Карта
Карта острова
Місце знаходження Піткерн
Координати 24°21′ пн. ш. 128°19′ сх. д. / 24.350° пн. ш. 128.317° сх. д. / 24.350; 128.317Координати: 24°21′ пн. ш. 128°19′ сх. д. / 24.350° пн. ш. 128.317° сх. д. / 24.350; 128.317
Площа 37,3 км²
Найвища точка 33 м
Країна Піткерн
Населення (2010) 0
Прапор ЮНЕСКО Світова спадщина ЮНЕСКО, об'єкт № 487
487 англ.487 фр.

Хендерсон — безлюдний кораловий острів в південній частині Тихого океану, з 1902 року входить до складу володіння Великобританії Піткерн.

Географія[ред.ред. код]

Хендерсон знаходиться в південній частині Тихого океану за 193 км на північний схід від острова Піткерн. За походженням — піднятий атол. Довжина острова — 9,6 км, ширина — 5,1 км, площа — 37,3 км ². Максимальна висота над рівнем океану — 33 м. Острів малодоступний для людей. У 1988 Хендерсон оголошений ділянкою Світової Спадщини ЮНЕСКО, внаслідок того, що колонії рідкісних птахів і фосфатні поклади на ньому залишилися так і не потревоженими людиною. Утворені відразу трьома підводними вулканами — Адамс, Янг і Баунті, дві третини узбережжя Хендерсона оточені молодим кораловим рифом, а підняті на 15 метрів прибережні скелі утворені древніми кораловими рифовими масивами. У північній частині острова є три пляжі.

Вапнякові породи, з яких складається острів, непридатні для землеробства. Крім того, вони роблять сходження на його схили досить важким заходом, оскільки мають гострі грані і розсипаються під ногами. Внутрішні території острова рясно заросли щільними «хащами» колючих чагарників, які слугують ідеальним місцем для гніздування птахів. Чотири види птахів є ендеміками острова: погониші Хендерсона (лат. Porzana atra ), фруктовий голуб Хендерсона (лат. Ptilinopus insularis ), лорі-самітник Хендерсона (лат. Vini stepheni ) і очеретянка Хендерсона (лат. Acrocephalus taiti). На острові ростуть також 63 види рослин (9 ендеміків), 16 видів равликів (4 ендеміка) і один вид метеликів. Хендерсон майже позбавлений прісної води, проте має прісноводне джерело в печері на півночі острова.

Історія[ред.ред. код]

Однією із загадок острова є печера з джерелом, в якій виявлені людські скелети. Вважається, що це поховання стародавніх полінезійців, що прийшли з архіпелагу Гамб'є в південно-східній французької Полінезії, але досі точне походження перших поселенців острова не встановлено. Вони залишили численні поховання, що містять людські скелети, а також загадкові петрогліфи на навколишніх скелях, земляні печі, кам'яні знаряддя та інші вироби, хоча ніхто не знає, звідки вони прибули і носіями якої культури були. Згідно з археологічними даними люди на острові жили в 12 — 15 століттях. Причини зникнення людей з острова невідомі, проте вважається що це пов'язано із занепадом поселень людей на Піткерні і атолі Мангарева.

Першим європейцем, який побачив острів став 29 січня 1606 Педро Фернандес Кірос. Він дав йому назву Сан-Хуан Баптіста (Св. Іоанн Хреститель, ісп. San João Baptista). 17 січня 1819 острів був повторно виявлений судном «Геркулес» британської Ост-Індської компанії на чолі з капітаном Хендерсоном, на честь якого і названо острів. 2 березня 1819 на острові зупинялося судно «Елізабет» під управлінням капітана Генрі Кінга. Його команда вирізала назву судна на дереві і протягом декількох років острів носив подвійну назву.

З 20 по 27 грудня 1820 на острові знаходився екіпаж зазнавшого аварії китобійного судна «Ессекс», допливши сюди на рятувальних шлюпках. Троє членів екіпажу (Томас Чаппел, Сет Уїк, Вільям Райт) вирішили залишитися на острові, в той час як інша команда відправилася у плавання до Південної Америці. 9 квітня 1821 вони були врятовані.

У 1980-ті роки американський бізнесмен Артур Ратліфф пропонував купити або орендувати острів і організувати на ньому невелике поселення зі злітно-посадковою смугою. Рада Піткерна дав свою згоду на це у квітні 1981 року, проте Міністерство закордонних справ та у справах Співдружності націй Великобританії ветувало це рішення для охорони природи острова, який пізніше став об'єктом всесвітньої спадщини.

Раз на рік жителі Піткерна приїжджають на острів для заготівлі дерев видів лат. Thespesia populnea і лат. Cordia subcordata. Ці дерева вони використовують для виготовлення виробів, які забезпечують їм значну частину доходів.

Цікаві факти[ред.ред. код]

  • На острові Хендерсон (під вигаданою назвою «Золотий острів») розгортаються події у фантастичному романі Олексія Толстого «Гіперболоїд інженера Гаріна». Саме тут інженер Гарін за допомогою гіперболоїда створює шахту, що досягає олівінового пояса з невичерпними запасами золота. У романі вказані координати (24 градуса південної широти і 130 градусів західної довготи) сусіднього острова — Оено, що представляє собою лише невеликий атол, але опис «Золотого острова» (скелястий острів, неправильної форми, схожої на "обриси Африки в крихітному масштабі ") явно відповідає острову Хендерсон, розташованому на 128-му градусі західної довготи.

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]