Генерал-ад'ютант

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Погон генерал-ад'ютанта російської імператорської армії

Генера́л-ад'юта́нт — військове, потім лише почесне надвірне звання і посада в російській армії, вперше введено Петром I для осіб, що були старшими ад'ютантами при імператорові, генерал-фельдмаршалові, їх помічниках та при повних генералах.

Генерал-ад'ютант при царі очолював похідну канцелярію, а при генерал-фельдмаршалові та його помічнику виконував ад'ютантські обов'язки і відав діловодством при штабі.

З 1808 року звання генерала-ад'ютанта стало використовуватися як почесне звання вищих чинів, що зараховуються в свиту монарху. Присвоювалося воно повним генералам і генерал-лейтенантам. Цього звання удостоювалися також і інші вищі військові чини за заслуги.

Скоропадський Павло Петрович був генерал-ад'ютантом.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]