Генк Бадінгс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Генк Бадінгс
Основна інформація
Дата народження 17 січня 1907(1907-01-17)[1][2][…]
Місце народження Бандунг, Західна Ява[1]
Дата смерті 26 червня 1987(1987-06-26)[1][2][…] (80 років)
Місце смерті Maarheezed, Північний Брабант, Нідерланди
Громадянство Нідерланди
Професії композитор, інженер, гірничий інженер, музикознавець, музичний педагог
Освіта Делфтський технічний університет
Відомі учні Ton de Leeuwd і Reine Colaço Osorio-Swaabd
Жанри опера
Заклад Утрехтський університет
Лейбли Philips Recordsd і Donemusd
CMNS: Файли у Вікісховищі

Генк Бадінгс (нід. Henk Badings; 17 січня 1907, Бандунг, Ява26 червня 1987, Гагтен) — нідерландський композитор. Член Фламандської королівської академії наук, літератури і витончених мистецтв (1950).

Біографія[ред. | ред. код]

За освітою гірничий інженер-палеонтолог. Вчитися музиці почав самостійно, потім займався по композиції у Віллема Пейпера. З 1934 року викладав композицію у Роттердамській консерваторії, з 1937 року — у Амстердамському музичному ліцеї (з 1938 року — його директор), у 194145 роках — директор Гаазької консерваторії.

Творчість[ред. | ред. код]

У творчості Бадінгса класичні традиції (вплив нідерландської школи, Йоганна Себастьяна Баха) поєднуються з новітніми музичними прийомами письма (бітональний, лінеарність, електронна музика, 31-тонова система А. Д. Фоккера та інші).

Твори:

  • опери — Нічний дозор (De Nachtwacht за картиною Рембрандта, створена у 1943, поставлена в Антверпені, 1950), Любовні плітки (Liefde's listen; комічна, 1945), Дівчина з Андроса (Frau as Andris, Ганновер, 1960), радіоопери — Орест (1954), Астеріон (1957), електронна опера — Мартін Корда (Амстердам, 1960), Еліксир життя (Elisir della vita, 1959);
  • балети — Balletto grottesco (також варіант для 2 фортепіано, Роттердам, 1939), драматичні балети — Орфей і Еврідіка (Амстердам, 1941), Жанна д'Арк (там же, 1947), Balletto serioso (для 2 фортепіано, 1955), Каїн (з електронною музикою, 1956), 5 мелодекламацій, у тому числі Західний вітер (1936) і Ельфи (1948); ораторії Апокаліпсис, Іона (1948, 1962);
  • хори a cappella, у тому числі церковні — Коротка меса (Missa brevis, 1946), Stabat Mater (1954);
  • для оркестру — 14 симфоній, у тому числі 6-а, Симфонія псалмів (з хором, 1953), Луїсвільська (1954) та інші симфонічні варіації (1936), 6 увертюр (1937—1961), інструментальні концерти (у тому числі для саксофона);
  • камерні ансамблі, камерно-інструментальні твори, у тому числі сонати для різних інструментів;
  • твори для органу, карійона, фортепіано та інших інструментів;
  • цикли пісень;
  • обробка народних пісень;
  • музика для театру, радіо і телебачення;
  • електронна музика.

Літературні твори:

  • De hedendaagsche Nederlandsche muziek, Amst., 1936;
  • Tonaliteitsproblemen in de nieuwe muziek, Brussel, 1951, ті інші.

Література[ред. | ред. код]

  • Backers D., Nederlandse componisten, Amst., 1949
  • Музыкальная энциклопедия. — М.: Советская энциклопедия, Советский композитор. Под ред. Ю. В. Келдыша. 1973—1982

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #119183307 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. а б SNAC — 2010.
  3. а б Біографічний Портал Нідерландів — 2009.