Генрик Арцтовський
| Генрик Арцтовський | |
| пол. Henryk Arctowski | |
 |
|
| Генрик Арцтовський в Вашингтоні, березень 1940 року | |
| Народився | 15 липня 1871 Варшава |
|---|---|
| Помер | 21 лютого 1958 (86 років) Вашингтон |
| Національність | поляк |
| Галузь наукових інтересів | геофізика, географія, геологія |
| Заклад | Смітсонський інститут, Львівський університет |
| Вчене звання | акаемік ПАН |
Ге́нрик Арцто́вський (пол. Henryk Arctowski; * 15 липня 1871, Варшава — † 21 лютого 1958, Вашингтон) — польський географ, геофізик, геолог, мандрівник, дослідник Антарктики; професор Львівського університету.
Біографія [ред.]
Син Кароля Арцта (сполонізував своє прізвище в 1890-х рр).
Закінчив гімназію в Іновроцлаві.
Вивчав хімічні, геологічні та метеорологічні науки в Льєжу (Бельгія), Сорбонні (Париж), Англії та Швейцарії.
1895 - познайомився з бельгійським мандрівником Адрієном де Жерлашем де Ґомрі.
1897—1899 - взяв участь у антарктичній експедиції Адрієна де Жерлаша де Ґомрі на кораблі Belgica як її науковий керівник. Серед учасників експедиції були Роальд Амундсен, Фредерік Кук і Антоній Болеслав Добровольський. Першими перезимували в Антарктиці - на судні, затертому кригою.
Під час дрейфування судна мандрівники отримали цінні спостереження морської криги й айсбергів, а також цінні метеоролгічні спостереження. Де Жерлаш описав подорож у своїй книжці "15 місяців в антарктичному океані" (польський переклад вийшов 1903 року).
1903-1909 - Арцтовський керував метеорологічною станцією Observatoire Royal de Belgique в Укль (Бельгія). Опрацював наукові дані, зібрані під час антарктичної експедиції, та опублікував їх у праці Résultats de voyage de Belgica (1903-1913). У галузі геології розвинув власну гіпотезу під назвою "Антарктанди" - про подібність геологічної будови Південних Андів (зокрема, Вогняної Землі) та півострова Грехема в Антарктиді.
1910 - взяв участь у французькій експедиції на Шпіцберген і Лофотенські острови на судні "Іль-де-Франс" (Ile-de-France).
1910-1918 - керував природничим відділом Нью-Йоркської публічної бібілотеки.
1920 - повернувся до Польщі, де прем'єр-міністр Ігнацій Падеревський запропонував йому посаду міністра народної освіти. Проте перемогло бажання займатися наукою, і Арцтовський став професором кафедри геофізики та метеорології Львівського університету (1921). Протягом міжвоєнного періоду спільно зі своїми співробітниками опублікував понад 130 наукових праць.
1935 - став членом Польської Академії Наук.
У момент вибуху Другої світової війни (1 вересня 1939 р.) як президент Міжнародної комісії кліматичних змін перебував на конгресі Міжнародної геодезично-геофізичної спілки у Вашингтоні (США). Через неможливість повернення на Батьківщину прийняв пропозицію наукової роботи у Смітсонському інституті, яка тривала у 1939–1950 рр.
Похований у Варшаві, на цвинтарі Військові Повонзки.
Ушанування пам'яті [ред.]
Його іменем названо польську наукову станцію в Антарктиді.
В Антарктиді є гора й півострів Арцтовського.
На Шпіцбергені його іменем названо гору (Arctowskifjellet) та льодовик (Arctowskibreen).
Посилання [ред.]
- Сайт Львівського ун-ту (англ.)
- Сайт Львівського ун-ту (пол.)
- Професор Генрик Арцтовський - життя та діяльність (пол.)
- Генрик Арцтовський - піонер досліджень впливу активності Сонця на зміни погоди та клімату (пол.)
- Генрик Арцтовський - метеоролог і фізик атмосфери (пол.)
- Внесок проф. Генрика Арцтовського в запровадження нових геофізичних методик у геологічні дослідження (пол.)
- Роль Г.Арцтовського у бельгійській антарктичній експедиції 1897-1899 (пол.)
- З історії геофізичних досліджень у Львівському національному ун-ті ім. І.Франка
