Генрик Марконі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Генрик Марконі
POL Henryk Marconi.jpg
Дата народження 7 січня 1792(1792-01-07)
Місце народження Рим
Дата смерті 21 лютого 1863(1863-02-21) (71 рік)
Місце смерті Варшава
Працював у містах Варшава
Архітектурний стиль класицизм, історизм
Генрик Марконі у ВікіСховищі
Надгробок Генрика Марконі на Повонзковському цвинтарі

Ге́нрик Марко́ні пол. Henryk Marconi італ. Enrico Marconi (7 січня 1792 Рим — 21 лютого 1863 Варшава) — польський архітектор італійського походження, що від 1822 року працював у Польщі і Україні, один із найвидатніших і найплідніших польських архітекторів першої половини XIX століття.

Біографія[ред.ред. код]

Рисунок статуї, що символізує теорію архітектури із зошита нотаток для лекцій Генрика Марконі

Початково навчався під керівництвом батька Леандра Марконі (17631837), пізніше у 18061810 одночасно в Університеті і Академії мистецтв у Болоньї. 1811 року призначений викладачем рисунку у середній школі у Луго. До Польщі був запрошений генералом Людвіґом Міхалом Пацом з метою завершення палацу у Довспуді. Від 1827 займав посаду у Відділі промисловості і торгівлі Урядової комісії внутрішніх справ і народної освіти, а у 18511858 був викладачем Варшавської академії мистецтв. Після закриття закладу викладав ще щонайменше 10 років.

Родина[ред.ред. код]

Генрик мав молодшого брата Ферранте Марконі (17981868), котрий також прибув до Варшави після навчання у Болоньї. Одружився із донькою садівника графа Паца, шотландкою Маргаритою Гейтон (18071884). Гейтон була кальвіністкою і деяких дітей було виховано у католицизмі, у той же час інші — як кальвіністи.

Сини: Карл Антоній Марконі (18261864) живописець, графік; Владислав Марконі (18481915) архітектор, консерватор; Генрик Марконі (18421920) інженер технолог, промисловець; Леандро Ян Марконі (18341919) архітектор. [1]

Сам Генрик Марконі був похований на Повонзсківському цвинтарі, в той час як його дружина, донька і сини Генрик, Ян і Владислав на євангелістському цвинтарі у Варшаві.

Основні творіння[ред.ред. код]

У стилі неоренесансу[ред.ред. код]

  • Шпиталь св. Лазаря у Варшаві (вул. Княжа, 2 близько 1840, знищений 19391944).
  • Костел св. Карла Борромео у Варшаві (вул. Холодна, 21 18411843).
  • Вокзал Варшавсько-Віденської залізниці у Варшаві (18441845, зруйнований у 19251930).
  • Палац Анджея Замойського у Варшаві на вул. Новий Світ, (1846, знищений 19391944, відбудований 19481950).
  • Готель Європейський на вул. Краківське Передмістя (1855, знищений 1944, відбудований 19491951).
  • Будівля Земського кредитного товариства у Варшаві на вул. Кредитовій (1856, знищений у 1944, відбудований у 1950 і 19621971 роках).
  • Палац Браницьких на вул. Новий Світ (18531856, зруйнований 1944, відбудований у 19461949).
  • Костел св. Анни у варшавському Віланові (18571870), коштом Олександри Потоцької.
  • Костел Усіх Святих у Варшаві на пл. Ґжибовській (18591863).
Г. Марконі, Готель європейський, 1855, відбудований у 1949-1951.
Палац Ледуховських у Смордві, сер. XIX ст., знищений після Другої світової війни.

Класицистичні[ред.ред. код]

Палац Паца у Варшаві на вул. Медовій

Неоготичні[ред.ред. код]

  • Палац Паца у Довспуді. Будівництво розпочав у 1820 році італійський архітектор Петро Босіо. По зведенню фундаментів у 1823 проект перероблено Генриком Марконі. Завершено будівництво у 1827 році. Донині збереглась тільки брама і одна вежа.
  • Збудована у 1841 році мурована стайня для найкращих коней із манежем, а також стайня «Зеґарова» в Янові Підляському.
  • Костел в Ружанці біля Ліди у Білорусі (1827).
  • Палац Тадеуша Козарського у Конопниці Велюнського повіту.
  • Гробівець Станіслава Костки Потоцького і його дружини Олександри у варшавському Віланові 1836.
  • Проект перебудови замку Іллієн за взірцем Замка Марієнбург.
  • Проект палацу у Збуйно Куявсько-Поморського воєводства (1833).
  • Брама в Морисині у Варшаві, що замикає східний бік палацо-паркового комплексу у варшавському Віланові (1846, нині у руїнах).
Палац Паца у Довспуді

Роботи в Україні[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Родинні кола деяких осіб із Польського біографічного словника MARCONI Henryk (17921863) architekt (t. 19 s. 599)(drzewo) Переглянуто 27 травня, 2010
  2. Serwis Informacyjny Urzędu Gminy Raczki Переглянуто 14 червня, 2010
  3. Слободян В. М. Церкви Холмської єпархії. — Львів: НТШ, 2005. — С. 246. — ISBN 966-7155-93-5.
  4. Володимир Тимофієнко. Зодчі України кінця XVIII - початку XX століть. Біографічний довідник Переглянуто 1 листопада, 2011

Джерела[ред.ред. код]

  • Krajewski R. Henryk Marconi (wspomnienie pośmiertne), «Tygodnik Ilustrowany» № 186, 18 квітня, 1863, ст. 149—151.
  • Łoza S. Słownik architectów i budowniczych polaków oraz cudzoziemców w Polsce pracujących. — Warszawa: Wydawnictwo im. Mianowskiego, Instytutu popierania nauki, 1931. — С. 207—211.
  • Ruiny zamku w Dowspudzie «Tygodnik Ilustrowany» № 276, 7 січня, 1865, ст. 4—6.

Посилання[ред.ред. код]

  • Album przedwojennej Warszawy Henryk Marconi (пол.) Переглянуто 15 червня, 2010