Генріх Молодий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Генріх
Henry the Young King
BL MS Royal 14 C VII f.9 (Henry jr).jpg
Співкороль Англії
Початок правління: 1170
Кінець правління: 1183
Коронація: 14 червня 1170
Інші титули: граф Анжу
граф Мен
герцог Нормандії
Попередник:
Дата народження: 28 лютого 1155(1155-02-28)
Місце народження: Лондон
Дата смерті: 11 червня 1183(1183-06-11) (28 років)
Місце смерті: замок Мартел
Дружина: Маргарита Капет
Діти: 1 син
Династія: Плантагенети
Батько: Генріх II, король Англії
Мати: Елеонора Аквітанська

Генріх Молодий (або Молодий король) (*28 лютого 1155 — †11 червня 1183) — співкороль Англії у 11701183 роках.

Життєпис[ред.ред. код]

Походив з династії Плантагенетів. Син Генріха II, короля Англії, та Елеонори, герцогині Аквітанської. Замолоду виховувався Томасом Бекетом, майбутнім архієпископом Кентерберійським.

14 червня 1170 року, згідно з французькою традицією, Генріха було короновано. Офіційно він став співправителем батька. Проте до реальної влади його не було допущено. Це викликало невдоволення молодого принца. До того ж його підбурював тесть Людовик VII, король Франції, й Елеонора Аквітанська. Все це призвело до повстання у 1173 році. Для цього було укладено союзи із Францією та Шотландією. Ситуація для Генріха II склалася тяжкою — значна частина володінь опинилася у руках бунтівників. Лише активні дії Річарда Фіцжильбера, графа Пемброка, врятували становище. Зрештою Генріх Молодий вимушен був здатися й замиритися із батьком.

У 1179 році Генріх Молодий у Реймсі представляв батька на коронації Філіппа II Капета.

У 1181 році починається повстання французьких васалів короля Генріха II — Вільгельма та Емара, графів Ангулемських, Емара Лімозького, Іллі Перігорського. На придушення бунтівників було спрямовано Генріха Молодого та його брата Готфріда. Вони перейшли на бік повсталих феодалів. Втім неузгодженість дій цих змовників призвела їх до поразки. Наприкінці 1182 року Генріх перебіг до батька.

У 1183 році Генріх II із синами зібрався у Кані (Нормандія). Тут він надав Генріху Молодому титули герцога Нормандії, графів Анжу, Мен. При цьому за молодим Плантагенетом зберігався титул короля Англії. У зв'язку з цим Генріх II наказав іншим синам — Готфріду від імені герцогства Бретань та Річарду — скласти васальну присягу Генріху Молодому. Якщо Готфрід погодився, то Річард відмовився. Це призвело до нового протистояння. Річард уклав союз із Францією. Генріх II наказав своїм синам — Генріху Молодому та Готфріду — відібрати герцогство Аквітанське у Річарда. Втім останнього підтримала місцева знать. Тоді Генріх Молодий уклав союз з Філіппом II, королем Франції проти Річарда. Це загрожувало втратою Аквітанії на користь Франції. Тому, у свою чергу, Генріх II підтримав Річарда. Зрештою Генріх Молодий втратив будь-яку підтримку. Він очолив збройні загони, які більше скидалися на розбійників. Під час одного з походів він захворів на дизентерію й помер 11 червня 1183 року у замку Мартел поблизу Ліможа.

Родина[ред.ред. код]

Дружина — Маргарита (1157–1197), донька Людовика VII, короля Франції

Діти:

  • Вільгельм (1177)

Джерела[ред.ред. код]

  • Kessler U. Richard I. Löwenherz: König, Kreuzritter, Abenteuren. — Graz; Wien; Köln: Verl. Styria, 1995. — S.6—13
  • R. J. Smith. Henry II's Heir: the Acta and Seal of Henry the Young King, 1170-83, English Historical Review, CXVI, (2001), pp. 297–326
  • Christopher Tyerman. Henry (1155–1183), dans Who's Who in Early Medieval England, 1066–1272, Éd. Shepheard-Walwyn, 1996