Генріх фон Клейст

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Генріх фон Клейст
Bernd Heinrich Wilhelm von Kleist
Генріх фон Клейст
Генріх фон Клейст
Дата народження: 18 жовтня 1777(1777-10-18)
Місце народження: Франкфурт-на-Одері
Дата смерті: 21 листопада 1811(1811-11-21) (34 роки)
Місце смерті: Ванзее, поряд з Потсдамом
Мова творів: німецька мова
Рід діяльності: драматург, поет прозаїк
Напрямок: романтизм

Генріх фон Клейст (нім. Bernd Heinrich Wilhelm von Kleist, 18 жовтня 1777 , Франкфурт-на-Одері — 21 листопада 1811 , Ванзее, поряд з Потсдамом) — німецький драматург, поет прозаїк. Один із зачинателів жанру оповідання («Маркіза д'О» 1808, «Землетрус у Чилі», «Заручини на Сан-Домінго»).

У 1912 , в рік сторіччя з дня смерті письменника, була заснована престижна німецька літературна премія Генріха Клейста .

Біографія[ред.ред. код]

Надгробок Клейста, Ванзее, під Берліном
Прощальний лист Клейста

Генріх фон Клейст походив зі старовинної аристократичної родини. Батько, Йоахим Фрідріх фон Клейст, служив штабс-капітаном при інфантерії в гарнізоні Франкфурта-на-Одері . Мати Генріха, Юліана Ульріке, була другою дружиною Йоахима. У них народилося п'ятеро дітей: Фридерика, Августа Кароліна, Генріх, Леопольд Фрідріх і Юліана.

Після смерті батька в 1788 Генріха послали вчитися в Берлін . У 1792 він вступив на службу до гвардійського полку в Потсдамі і в 1796 взяв участь у війні проти Франції . Пішов зі служби в 1799 в ранзі лейтенанта. Потім вивчав математику, фізику і латину в університеті Віадріна, в 1800 отримав посаду чиновника в міністерстві фінансів у Берліні. Подорожував по Франції і Швейцарії.

У 1810 здружився з Генрієттою Фогель, хворою на рак. Генрієтта і Генріх вирішили разом покінчити з собою — здійснити нав'язливу ідею, з якою Клейст не раз вже звертався до своєї дружини Марії, якій він з великим натхненням написав перед смертю: «Я знайшов подругу з душею, як в молодого орла, що згодна померти зі мною» . У 1811 Клейст застрелився, попередньо застреливши свою подругу.

«Істина в тому, що мені ніщо не підходить на цій Землі»[1], — його щоденниковий запис безпосередньо перед тим, як звести рахунки з життям.

П'єси[ред.ред. код]

  • " Родина Шроффенштайн " (видана 1803)
  • " Роберт Гвіскар " (1803, спалена автором, зберігся лише перший акт)
  • " Пентесілея " (1805-07, видана 1808)
  • " Кетхен з Гайльбронна, або Випробування вогнем " (1807 , видана 1810)
  • " Розбитий глечик " (1806 ?, видана 1811 ?)
  • " Амфітріон " (1807 , За однойменною п'єсою Мольєра)
  • " Битва Германа " (1808 , видана 1821)
  • " Принц Фрідріх Гомбурзький " (1810 , видана 1821).

Українські переклади[ред.ред. код]

Українською мовою низку прозових творів Генріха Клейста переклав Іван Франко (збірка «Маркіза О...». — Львів, 1903; також написав до цієї книжки передмову).

Твір Клейста «Про театр маріонеток» переклав Володимир Кам'янець [2]

Спадщина і визнання[ред.ред. код]

На твори Генріха фон Клейста писали музику такі відомі композитори як Август Вільгельм Амброз , Хуго Вольф (симфонічна поема " Пентесілея "), Ганс Пфіцнер (опера " Кетхен з Хайльбронна "), Ганс Вернер Генце (опера " Фрідріх Гомбурзький "). Його драми, новели і навіть есе багаторазово екранізувалися.

Література[ред.ред. код]

  • Wilhelm Amann: Heinrich von Kleist. Leben Werk Wirkung. Suhrkamp Basisbiographie. Suhrkamp, Berlin 2011, ISBN 978-3-518-18249-9.
  • Jens Bisky: Kleist. Eine Biographie. Rowohlt, Berlin 2007, ISBN 978-3-87134-515-9.
  • Günter Blamberger: Heinrich von Kleist. S. Fischer-Verlag, Frankfurt/M. 2011, ISBN 978-3-10-007111-8.
  • Ingo Breuer (Hrsg.): Kleist-Handbuch. Leben-Werk-Wirkung. Verlag Metzler, Stuttgart 2009, ISBN 978-3-476-02097-0.
  • Klaus Günzel: Kleist. Ein Lebensbild in Briefen und zeitgenössischen Berichten. Berlin 1984, ISBN 3-476-00563-1.
  • Herbert Kraft: Kleist. Leben und Werk. Aschendorff, Münster 2007, ISBN 3-402-00448-8.
  • Rudolf Loch: Kleist. Eine Biographie. Wallstein, Göttingen 2003, ISBN 3-89244-433-1.
  • Peter Michalzik: Kleist - Dichter, Krieger, Seelensucher. Propyläen Verlag, Berlin.
  • Klaus Müller-Salget: Heinrich von Kleist. Reclam, Stuttgart 2002, ISBN 3-15-017635-2. (Reclams Universal-Bibliothek 17635)
  • Arno Pielenz: Kennst du Heinrich von Kleist?. Bertuch, Weimar 2007, ISBN 978-3-937601-43-4.
  • Heiko Postma: »Welche Unordnungen in der natürlichen Grazie des Menschen das Bewußtsein anrichtet« Über den deutschen Dichter Heinrich von Kleist (1777–1811). jmb, Hannover 2011, ISBN 978-3-940970-18-3.
  • Gerhard Schulz: Kleist. Eine Biographie. C. H. Beck, München 2007, ISBN 978-3-406-56487-1.
  • Hans-Georg Schede: Heinrich von Kleist. Rowohlt, Reinbek 2008, ISBN 978-3-499-50696-3.
  • Eberhard Siebert: Heinrich von Kleist - eine Bildbiographie". Studienausgabe. Kleist-Archiv Sembdner, Heilbronn 2011. 364 S. (Heilbronner Kleist-Biographien, Band 2). ISBN 978-3-940494-32-0.
  • Peter Staengle: Heinrich von Kleist. Sein Leben. 4., wiederum durchgesehene und aktualisierte Auflage. Kleist-Archiv Sembdner, Heilbronn 2011 (Heilbronner Kleist-Biographien, Band 1), ISBN 978-3-940494-44-3.
  • Heinrich von Kleist in Brandenburg und Berlin. Der arme Kauz aus Frankfurt (Oder) (Wolfgang de Bruyn, Hans-Jürgen Rehfeld, Martin Maurach, Wolfgang Bartel, Horst Häker, Eberhard Siebert) In: Die Mark Brandenburg. Heft 78, Marika Großer Verlag Berlin 2010, ISBN 978-3-910134-07-2.

Примітки[ред.ред. код]

  1. нім. ... die Wahrheit ist, daß mir auf Erden nicht zu helfen war. Буквально означає: «Істина в тому, що ніщо на Землі не могло мені допомогти».
  2. http://www.ukrcenter.com/Література/Генріх-фон-Клейст/52163/Про-театр-маріонето

Див. також[ред.ред. код]

  • 8053 Клейст - астероїд, названий на честь літератора.

Посилання[ред.ред. код]