Генрі Реберн
| Генрі Реберн | |
портрет наприкінці життя ( 1820 р.) |
|
| Ім'я при народженні | Henry Raeburn |
|---|---|
| Дата народження | 4 березня 1756 |
| Місце народження | Стокбрідж поблизу Единбурга |
| Дата смерті | 8 липня 1823 |
| Місце смерті | Стокбрідж поблизу Единбурга |
| Національність | шотландець |
| Громадянство | Британська імперія |
| Жанр | портрет |
| Навчання | у Девіда Мартина в Единбурзі |
| Напрямок | романтизм |
| Роки творчості | 1776-1820 |
Генрі Реберн( англ. Henry Raeburn 4 березня, 1756 - 8 липня, 1823)- відомий шотландський та англійський художник, один з засновників шотландської школи живопису. Представник стилю романтизм.
Зміст |
Життєпис. Ранні роки [ред.]
Генрі Реберн народився в селі Стокбрідж поблизу Единбурга , тепер в межах столиці Шотландії. Хлопець залишився без батьків, і його долею опікувався старший брат. Хлопця передали у виховний заклад, де він отримав первісну освіту. В 15 років його прийняли учнем в майстерню ювеліра, де він опанував малюнок. Звернувся підліток і до портретної мініатюри. Успіхи були настільки помітними, що Генрі згодом звернувся до олійного живопису, який опановував як аматор. Здібного хлопця познайомили з Девідом Мартином, популярним на той час художником-портретистом У Единбурзі.
Одруження [ред.]
Його запросили створити черговий портрет. Так відбулося знайомство Генрі і удови графа Леслі - Енн Едгар. Ймовірно, спалахнули романтичні відносини, бо вони побралися у 1780 році, хоча наречена була на 11 років старша за чоловіка. Шлюб автоматично перевів молодого митця в категорію матеріально забезпечених. Після чотирьох років подружнього життя, художник відбув у Італію разом з дружиною на стажування.
Італійський період [ред.]
Шляхом до Італії подружжя зупинилося в Лондоні. Реберн завітав до художника Джошуа Рейнольдса, що надав рекомендальні листи. Італійський період митця тривав приблизно два роки. Серед знайомих Реберна в Римі - римський художній авторитет Помпео Батоні.
Патріотична налаштованість [ред.]
У 1787 році він вже працював в місті Единбург. Серед перших творів по поверненні - портрет лорда Данзаса.
Генрі Реберн був міцно прив'язаний до Шотландії, де народився, виріс і сформувався як митець. Він не часто навідувався у Лондон, що дозволяло зосередитися на роботі і не мати зайвих і модних впливів столичних митців. Генрі Реберн практично не був зачеплений помертвілими схемами пізнього класицизму, не витрачав зусилля на створення міфологічних композицій як Бенджамін Вест чи на портрети з алегоріями як Джошуа Рейнольдс.
Серед перших творів - портрет капітана Чарлза Інглиса, якого художник подав біля гармати у відповідності з уявами про героїзоване зображення британського військового. Портрет сподобався. По смерті Інглиса родина звернулася до художника знов з проханням переписати зображення, бо Інглис став контр-адміралом і родина бажала мати предка з високим чином. Ранні твори мають різноманітніші композиції, пізні - досить одноманітні, навіть схожого формату ( погруддя без рук). Серед них і твори у межах парадного аристократичного портрету, схема якого вже була вироблена і затверджена в Британській імперії.
Художнику менш удавалися жіночі портрети, хоча вони не позбавлені елегантності. Він узагальнював і одяг, і зачіски, не виписуючи докладно і точно волосся, а подаючи лише їх розкішні об'єми. Художник користувався рідкими олійними фарбами і поверхня його творів справляла враження акварельної техніки.
-
« Місс Елеонора Уркхарт», 1795, Національна галерея мистецтв, Вашингтон
-
« Міссіз Енн Харт », 1810 р., Берлін
У 1812 році його обрали президентом спілки художників Единбургу. Його вплив на мистецьку ситуацію в Шотландії був таким значним, що він став одним з засновників шотландської школи живопису.
У 1815 році він став повноправним членом Королівської Шотландськой академії . 29 серпня 1822 року король Георг IV надав йому титул лицаря і призначив портретистом його величності у Шотландії. Художник умер у Единбурзі в 1823-му.
Вибрані твори [ред.]
- « Сер Джон та леді Клерк», 1790
- « Брати Аллен дітьми», 1790-ті рр.
- « Натаніел Спенс »,(в уніформі королівських лучників), 1793
- « Котр-адмірал Чарлз Інглис», 1783 , додатки у 1795 р., Національна галерея Шотландії
- « Сер Джон Сінклер» ( у повний зріст ), 1795 р., Національна галерея Шотландії
- « Місс Елеонора Уркхарт», 1795, Національна галерея мистецтв, Вашингтон
- « Міссіз Елінора Бійтн», 1790-ті рр., Ермітаж, Санкт-Петербург
- « Джон Робінсон », 1798
- « Роберт МакКін, лорд Брексфілд», 1798
- « Дівчинка з квітами», бл. 1799 р.
- « Міссіз МакЛеан оф Кінлокалайн», 1800, Прадо, Мадрид.
- « Міссіз Александер Фрезер Тітлер», бл. 1804 р. Бруклін музей
- « Генрі Дандас», 1805 р.
- « Катерина Семенівна Воронцова », 1810-ті рр., (1783-1856), в шлюбі леди Пембрук, Музей образотворчих мистецтв імені Пушкіна, Москва
- « Френсіс Хорнер »
- « Генрі Маккензі »
- « Капітан Хей» (у повний зріст), Лувр, Париж
- « Містер Кеткет з собакою», Національний музей красних мистецтв, Буенос-Айрес
- « Міссіз Енн Харт », 1810 р., Берлін
- « Олександр Карлайл »
- « Джон Плейфер»
- « Джон Рені», 1810 р., Шотландська національна портретна галерея
- « Вільям Брайр дитиною»
- « Елізабет Гамільтон », 1812 р. , письменниця і діяч просвітництва
- « Александер Роналдсон МакДоннел оф Гленгеррі», 1812 р., Національна галерея Шотландії
- « Реверенд Джон Томпсон», пастор і художник
- « Сер Девід Бейрд»
- «Автопортрет», 1820 р.
- « Сер Вільям Максвелл»
- « Брюс МакМардо з відкою », 1800 р., Галерея Тейт, Лондон
- « Хлопчик з кроликом», 1814 р., Королівська академія мистецтв, Лондон
- « Міссіз Роберт Скотт », 1814 р., Національна галерея Шотландії
- « Сер Джон Сінклер » (поясний потрет)
- « Сер Вальтер Скотт», 1822 р., письменник, Національна галерея Шотландії
- « Генерал-лейтенант Вільям Стюарт »
Посилання [ред.]
| ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Генрі Реберн |
