Генрі Фіцрой
| Генрі Фіцрой | |
| Henry FitzRoy | |
 |
|
| Ганс Гольбейн молодший, близ. 1525 | |
| 1-й герцог Ричмонд Англія | |
| Початок правління: | 1525 |
|---|---|
| Кінець правління: | 1536 |
| Інші титули: | 1-й герцог Сомерсет |
| Попередник: | титул присвоєний вперше |
| Наступник: | рід пресікся |
| Дата народження: | 15 червня 1519 |
| Місце народження: | монастир Святого Лаврентія, Блекмор графство Ессекс, Англія |
| Дата смерті: | 22 липня 1536[1] |
| Місце смерті: | Сент-Джеймський палац, Лондон |
| Дружина: | леді Мері Говард |
| Діти: | не було |
| Батько: | Генріх VIII, король Англії |
| Мати: | Елізабет Блаунт |
Ге́нрі Фі́црой, 1-й герцог Ри́чмонд і Со́мерсет (англ. Henry FitzRoy, 1st Duke of Richmond and Somerset, *15 червня 1519 — †22 липня 1536[1]) — офіційно визнаний позашлюбний син короля Англії Генріха VIII і Елізабет Блаунт. Не зважаючи на своє походження, довгий час вважався вірогідним спадкоємцем англійського престолу[2].
Зміст |
Біографія [ред.]
Генрі Фіцрой народився в монастирі Святого Лаврентія в Блекморі, графство Ессекс, 15 червня 1519 року. Його хрещеним батьком став кардинал Томас Уолсі, лорд-канцлер Генріха VIII. 7 червня 1525 року Фіцрой був посвячений в кавалери ордена Підв'язки, а 18 червня його проголосили пером і король подарував хлопчикові титули герцога Ричмонда і Сомерсета та графа Ноттінгема, що традиційно призначалися для принців крові[3]. У тому ж році йому було дарувано звання лорда-адмірала Англії, Ірландії, Уельса, Нормандії, Гасконії і Аквітанії, а також безліч інших посад. Генріх будував плани відносно проголошення Фіцроя королем Ірландії, а присвоєнням йому почесних титулів було підготовкою до цього.
Його дружина, Катерина Арагонська, серйозно побоювалася, що за відсутністі спадкоємця чоловічої статі король, в обхід своєї доньки Марії, зробить своїм наступником бастарда. Хоча титул спадкоємиці, принцеси Уельської, носила Марія[4].
Фіцрой тим часом жив в замку Шеріфф Хаттон (англ. Sheriff Hutton Castle) в Йоркширі. Його батько приділяв особливу увагу освіті і вихованню сина. У юного герцога Ричмонда була належна принцові багаточисельна свита і кращі вчителі. Одним з його наставників був Річард Крок, філолог з Кембріджа, що викладав йому латину і давньогрецьку. В десять років хлопчик вже перекладав уривки з творів Цезаря і Вергилія. Також в програму були включені уроки співу і гри на верджінелі, їзда верхи, стрільба з лука і полювання, яким Фіцрой присвячував все більше часу.
Восени 1532 року Фіцрой супроводжував Генріха на зустріч в Кале з королем Франції Франциском I, а потім поїхав в Париж разом з поетом Генрі Говардом, графом Сурреєм, де залишався до вересня 1533 року. Після повернення до Англії Фіцрой повінчався з леді Мері Говард, дочкою Томаса Говарда, 3-го герцога Норфолка, і його дружини леді Елізабет Стеффорд. Весілля відбулося 28 листопада 1533 року. Шлюб Фіцроя з єдиною донькою Норфолка був завершальним кроком в приготуваннях до звання спадкоємця престолу. Передбачалося, що незабаром подружжя Ричмонд відправиться до Ірландії, але їм довелося залишитися в Англії, ймовірно, через слабке здоров'я Генрі[5].
У червні 1536 року, після страти Анни Болейн і одруження короля на Джейн Сеймур, парламент прийняв другий Акт про наслідування престолу[6], згідно з яким леді Марія, принцеса Єлизавета і Генрі Фіцрой оголошувалися незаконнонародженими. Враховуючи відсутність у короля законних спадкоємців, йому було надано право призначити наступника на власний вибір. Багато хто вважав, що Генріх неодмінно віддасть перевагу сину[5].
Але 22 липня Фіцрой раптово помер від швидкоплинних сухот. Герцог Норфолк отримав наказ організувати скромні похорони. Генрі Фіцроя поховали в Тетфорді, але незабаром після ліквідації монастирів його тіло було перезаховане в церкві Святого Архангела Михаїла у Саффолці, фамільній усипальні роду Говардів.
 |
 |
 |
|
Генрі Фіцрой
мініатюра Лукаса Хорнболта близ. 1534-1535 |
Сент-Джеймський палац
місце смерті Генрі Фіцроя |
Образ в мистецтві [ред.]
- У драматичному телесеріалі «Тюдори» персонаж Генрі Фіцроя вмирає під час епідемії пітниці у віці трьох років.
- У містичному телесеріалі «Кровні узи» Фіцрой з'являється в образі вампіра. Його роль виконав канадський актор Кайл Шмід.
Примітки [ред.]
 |
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Category:Henry FitzRoy, 1st Duke of Richmond and Somerset |
- ↑ а б Див. thepeerage.com
- ↑ Эриксон К. Мария Кровавая. — М.: АСТ, 2001. — Часть 1, глава 4. — ISBN 5-17-004357-0
- ↑ Титул графа Ричмонда носив Генріх VII Тюдор перед сходженням на престол. Графство Ноттінгем належало Річарду, молодшому синові короля Едварда IV. Титул герцога Сомерсета був відновлений у 1397 році для нащадків Джона Гонта, герцога Ланкастера. Эриксон К. Мария Кровавая. — М.: АСТ, 2001. — Часть 1, глава 6. — ISBN 5-17-004357-0
- ↑ Перфильев О. Жёны Синей Бороды. — М.:ОЛМА-ПРЕСС, 1999. — стр. 130—131. — ISBN 5-224-00599-X
- ↑ а б Эриксон К. Мария Кровавая. — М.: АСТ, 2001. — Часть 2, глава 16. — ISBN 5-17-004357-0
- ↑ Первий Акт про наслідування престолу був прийнятий у 1534 році. Відповідно до його умов принцеса Марія оголошувалася незаконнонародженою, а титул спадкоємиці престолу переходив до принцеси Єлизавети, доньки короля Генріха і Анни Болейн.
Джерела [ред.]
- Перфильев Олег. Жёны Синей Бороды. — М.: ОЛМА-ПРЕСС, 1999. — 415 с. — 7 000 экз. — ISBN 5-224-00599-X
- Эриксон Кэролли. Мария Кровавая. — М.: АСТ, 2001. — 640 с. — (Историческая библиотека). — 5 100 экз. — ISBN 5-17-004357-0
Посилання [ред.]
- «Henry Fitzroy: TudorPlace.com» (англійською).
- «Luminarium: England under the Tudors» (англійською).
