Гентгельвін
| Гентгельвін | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | чинний (успадкований, G)[d][1] |
| Абревіатура | Ghv[2] |
| Хімічна формула | Me4[BeSiO4]3S |
| Nickel-Strunz 10 | 9.FB.10[3] |
| Dana 8 | 76.2.4.3 |
| Ідентифікація | |
| Колір | рожевий, рожево-червоний, жовтий різних відтінків, рідше блакитно-зелений, смарагдово-зелений, безбарвний |
| Сингонія | кубічна сингонія[4] |
| Просторова група | кристалографічна група 218d |
| Твердість | 6—6,5 |
| Густина | 3,42—3,70 |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь |
Гельвін[5], Frederick Augustus Genthd[5] |
| Типова місцевість | Ель-Пасо[6] |
 Гентгельвін у Вікісховищі | |
Гентгельві́н (рос. гентгельвин; англ. genthelvite; нім. Genthelvin n) — мінерал підкласу каркасних силікатів, Zn4[BeSiO4]3.
Етимологія та історія[ред. | ред. код]
Назва «ґентельвін», з одного боку, пов'язана з тісною спорідненістю мінералів гельвіну і ґентгельвіну. З іншого боку, на честь німецько-американського хіміка і мінералога Фрідріха Августа Ґента (1820—1893, Friedrich August Genth), який вперше описав цей мінерал в 1892 році не давши йому назви.
Загальний опис[ред. | ред. код]
Гентгельвін — суттєво цинковий кінцевий член групи мінералів із загальною формулою Me4[BeSiO4]3S, де Me — Mn, Fe, Zn. Вміст ВеО 11-13 %. За кристалічною структурою та властивостями близький до гельвіну.
Густина 3,42—3,70.
Твердість 6—6,5.
Колір рожевий, рожево-червоний, жовтий різних відтінків, рідше блакитно-зелений, смарагдово-зелений, безбарвний.
Зустрічається в пегматитах нефелінових сієнітів з содалітом, манганільменітом, цирконом, апатитом, в ґрейзенах — з фенакітом, крім того — в міаролітових порожнинах в гранітних пегматитах; в лужних гранітах і сієнітах, грейзенах та скарнах.
Асоціація: фенакіт, бертрандит, гамбергіт, сидерит, сфалерит, вілеміт, ганіт, топаз, циркон, кварц, мікроклін, цеоліти.
Промислово важливі скупчення відомі тільки в родовищах полевошпатових метасоматитів в асоціації з альбітом, мікрокліном, сидерофілітом, кварцом, цирконом, колумбітом, вілемітом.
Гентгельвін у скупченнях — берилієва руда. Збагачується гравітацією.
Поширення[ред. | ред. код]
США, штати Колорадо, Род-Айленд. Великі кристали знайдені у провінції Квебек, Канада. Крім того, в Норвегії, Англії, Шотландії, Нігерії, Аргентині, Гренландії та ін..
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- ↑ mineralienatlas.de
- ↑ а б http://www.mineralienatlas.de/lexikon/index.php/MineralData?mineral=Genthelvin
- ↑ Jahns R. H. Helvite and danalite from New Mexico and the helvite group // Am. Mineral. — Mineralogical Society of America, 1944. — Vol. 29, Iss. 5, 6. — P. 163–191. — ISSN 0003-004X; 1945-3027
Література[ред. | ред. код]
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Гентгельвін // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Гентгельвін // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
