Генуезька фортеця (Судак)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Генуезька фортеця
Консульська та Георгіївська башти
Консульська та Георгіївська башти
Країна: Україна
Місце розташування: місто Судак
Географічні координати: 44°50′25″ пн. ш. 34°57′28″ сх. д. / 44.84028° пн. ш. 34.95778° сх. д. / 44.84028; 34.95778Координати: 44°50′25″ пн. ш. 34°57′28″ сх. д. / 44.84028° пн. ш. 34.95778° сх. д. / 44.84028; 34.95778
Початок будівництва: 1371 рік
Завершення будівництва: 1469 рік

Генуезька фортеця — фортеця в місті Судак (Крим, Україна), побудована генуезцями з 1371 по 1460 рік.

Фортеця розташована на стародавньому кораловому рифі, що є конусоподібною горою (Киз-Кулле-Бурун, або Кріпосна), біля Судацької бухти Чорного моря. Площа фортеці майже 30 гектарів.

Історія[ред.ред. код]

Перші фортечні споруди побудували тут візантійці у 6-7 століттях. Потім фортецею заволоділи хазари, в 10-12 століттях — знову візантійці. В 13 столітті Сугдея ст" rel="mw:WikiLink" data-parsoid="{"stx":"simple","a":{"href":"./Герб"},"sa":{"href":"герб"},"dsr":[5886,5894,2,2]}">герб Генуї, зліва — герб правлячого дожа, справа — герб консула Солдайі.

Всі башти нижнього ярусу, крім однієї, арсенальної, трьохстінні. Не вистачає внутрішньої стіни. Це має декілька поясненнь:

  • В цілях економії коштів і часу. Консул призначався з Генуї на один рік і за цей час він мав побудувати чи башту чи частину укріпленої стіни;
  • В цілях контролю за будівництвом. З Консульської башти було добре видно чим займаються будівельники через відкриту стіну;
  • В цілях безпеки. Якщо ворогу вдалося захопити башту, то через відкриту стіну його можна було легко знищити обстрілом з території міста.

Вхід у фортецю — Головні ворота — захищений двома баштами (2,3). Перед воротами відновлений барбакан (1) — напівкругла стіна. Територія між стінами барбакану та Головними воротами слугувала митницею, де з заїзжих торговців брали мито за ввезений товар. До побудови барбакану перед воротами був рів і вхідна брама слугувала мостом через нього, що закривалася після заходу сонця, а після його будівництва зробили вертикально підйомну браму. Барарбакан споруджений і декілька разів перебудовувався в 15 столітті. Наuot;:{"href":"./Схід"},"sa":{"href":"схід"},"dsr":[4913,4927,7,2]}">сходу і півдня цитадель була неприступна, із заходу — важкодоступна, з північного сходу доступ перегороджував глибокий рів. Фортеця має два яруси оборони між якими розташовувалось місто.

За межами кріпосних стін розташована ще одна башта — Фредеріко Астаґверра (Портова). За часів генуезців вона з'єднувалася стіною з Кутовою баштою фортеці і з баштою, що стояла на горі Палвані-оба. Ця оборонна лінія захищала територію старого порту Солдай.

Нижній (захисний) ярус[ред.ред. код]

Нижній оборонний пояс протяжністю біля кілометра є масивною зовнішньою стіною заввишки 6—8 метрів і завтовшки 1,5—2 метри. Стіна була укріплена чотирнадцятьма бойовими 15-метровими баштами і комплексом Головних воріт. Більшість башт були названі іменами генуезьких консулів, при яких вони споруджувалися. Про це повідомляють вмонтовані в стінах башт плити з написами на середньовічній латині і геральдичною символікою: герб Генуї, зліва — герб правлячого дожа, справа — герб консула Солдайі.

Всі башти нижнього ярусу, крім однієї, арсенальної, трьохстінні. Не вистачає внутрішньої стіни. Це має декілька поясненнь:

  • В цілях економії коштів і часу. Консул призначався з Генуї на один рік і за цей час він мав побудувати чи башту чи частину укріпленої стіни;
  • В цілях контролю за будівництвом. З Консульської башти було добре видно чим займаються будівельники через відкриту стіну;
  • В цілях безпеки. Якщо ворогу вдалося захопити башту, то через відкриту стіну його можна було легко знищити обстрілом з території міста.

Вхід у фортецю — Головні ворота — захищений двома баштами (2,3). Перед воротами відновлений барбакан (1) — напівкругла стіна. Територія між стінами барбакану та Головними воротами слугувала митницею, де з заїзжих торговців брали мито за ввезений товар. До побудови барбакану перед воротами був рів і вхідна брама слугувала мостом через нього, що закривалася після заходу сонця, а після його будівництва зробили вертикально підйомну браму. Барарбакан споруджений і декілька разів перебудовувався в 15 столітті. Наuot;:{"href":"./Схід"},"sa":{"href":"схід"},"dsr":[4913,4927,7,2]}">сходу і півдня цитадель була неприступна, із заходу — важкодоступна, з північного сходу доступ перегороджував глибокий рів. Фортеця має два яруси оборони між якими розташовувалось місто.

За межами кріпосних стін розташована ще одна башта — Фредеріко Астаґверра (Портова). За часів генуезців вона з'єднувалася стіною з Кутовою баштою фортеці і з баштою, що стояла на горі Палвані-оба. Ця оборонна лінія захищала територію старого порту Солдай.

Нижній (захисний) ярус[ред.ред. код]

Нижній оборонний пояс протяжністю біля кілометра є масивною зовнішньою стіною заввишки 6—8 метрів і завтовшки 1,5—2 метри. Стіна була укріплена чотирнадцятьма бойовими 15-метровими баштами і комплексом Головних воріт. Більшість башт були названі іменами генуезьких консулів, при яких вони споруджувалися. Про це повідомляють вмонтовані в стінах башт плити з написами на середньовічній латині і геральдичною символікою: герб Генуї, зліва — герб правлячого дожа, справа — герб консула Солдайі.

Всі башти нижнього ярусу, крім однієї, арсенальної, трьохстінні. Не вистачає внутрішньої стіни. Це має декілька поясненнь:

  • В цілях економії коштів і часу. Консул призначався з Генуї на один рік і за цей час він мав побудувати чи башту чи частину укріпленої стіни;
  • В цілях контролю за будівництвом. З Консульської башти було добре видно чим займаються будівельники через відкриту стіну;
  • В цілях безпеки. Якщо ворогу вдалося захопити башту, то через відкриту стіну його можна було легко знищити обстрілом з території міста.

Вхід у фортецю — Головні ворота — захищений двома баштами (2,3). Перед воротами відновлений барбакан (1) — напівкругла стіна. Територія між стінами барбакану та Головними воротами слугувала митницею, де з заїзжих торговців брали мито за ввезений товар. До побудови барбакану перед воротами був рів і вхідна брама слугувала мостом через нього, що закривалася після заходу сонця, а після його будівництва зробили вертикально підйомну браму. Барарбакан споруджений і декілька разів перебудовувався в 15 столітті. На;ck":"alt","ak":"alt=Значок порталу"}],"dsr":[8424,8477,null,null]}"><a href="./Файл:Portal-puzzle.svg">Значок порталу</a>Портал «Фортифікація»