Генуезькі колонії у Північному Причорномор'ї

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Вежа Фредеріко Астаґверра (Портова), 1386 р. і храм 12-ти апостолів. Судак
Генуезька фортеця Чембало (Балаклава)

Генуе́зькі коло́нії у Півні́чному Причорномо́р'ї (колонії Генуезької Ґазарії) — укріплені торгові центри генуезьких купців у XIIIXV століття. Розширюючи сферу торгових операцій після хрестових походів і борючись проти своєї суперниці Венеції, Генуя, що прагнула за підтримки Візантії монополізувати торгівлю на Чорному морі, у 1266 р. добилися від ставленика Золотої орди в Криму Мангу-хана передачі їм у володіння Кафи (сучасна Феодосія), що стала пізніше центром їх колоній. У 1357 р. Генуя придбала Чембало (сучасна Балаклава), у 1365 р. — Солдайю (сучасний Судак), витіснивши звідти венеціанців. Виникли нові колонії Генуї: Воспоро (на території сучасної Керчі), Тана (у гирлі Дону), Джінестра (на території сучасної Одеси). Їх агентства були в містах Матрега (сучасна Тамань), Копа (сучасний Слов'янськ-на-Кубані) та інші. У колоніях жили греки, італійці, вірмени, татари, слов'яни, косоги та інші народи. До кінця XIV ст. вони опанували чорноморською торгівлею. Через свої опорні пункти у Причорномор'ї генуезькі купці вели посередницьку торгівлю. Вони продавали зерно, сіль, шкіри, хутра, віск, мед, ліс, рибу, ікру з причорноморських районів, сукна — з Італії і Німеччини, масло і вино — з Греції, прянощі, коштовні камені, мускус — з країн Азії, слонову кістку — з Африки і багато інших товарів. В результаті місіонерської діяльності по поширенню католицизму та шлюбів генуезців з жінками місцевих народів виникає етноконцесійна група френккардашів[1].

Велике місце займала торгівля полоненими (слов'янами, черкесами, аланами), купленими у татарських ханів і турецьких султанів. Про рабинь слов'янського походження згадується у XIV ст. у нотаріальних актах деяких італійських і південнофранцузьких міст (Руссільон). Про рабів-скіфів згадує знаменитий поет Петрарка у своєму листі архієпископові Генуезькому Гвідо Сетте.

Генуезькі колонії були добре укріплені, у фортецях були гарнізони (залишки кріпосних споруд збереглися в Балаклаві, Судаку, Феодосії). Геную підтримували союзницькі відносини із золотоординськими ханами, які формально були верховними володарями території колоній, але надавали їм повне самоврядування, зберігаючи владу лише над підданими ханів. У 1380 р. генуезька піхота брала участь на стороні Мамая у Куликовській битві. Проте, колонії неодноразово піддавалися нападам і розоренню з боку ханів (1299, 1308, 13441347, 13961397 рр.).


Найбільшою колонією була Кафа, яка була розвиненим центром ремесла: у часи розквиту на початку XV ст. тут налічувалось близько 8 000 будинків і мешкало близько 70 000 осіб, що для часів середнбовіччя було великою цифрою. Після падіння Візантії у 1453 р. Генуя поступилася чорноморськими колоніями своєму банку Сан-Джорджо (банк Св. Георгія). Міжнародне положення колоній погіршалось: посилився військово-політичний тиск Кримського ханства, Османської імперії, загострилися відносини з князівством Феодоро в Криму. У 1475 р. Генуезькі колонії були завойовані османськими військами під командуванням паші Гедика Ахмеда і включені до складу Османської держави.

Збереглися залишки кріпосних стін, башт і палаців у Кафі та Чембало, побудовані під керівництвом італійських архітекторів фортеця і консульський замок у Солдайї (XIV ст.). У 1951 р. у Феодосії на території генуезької фортеці велися археологічні розкопки, що дали цінний матеріал для вивчення історії міста, його ремесла і торгівлі.


Список Генуезьких колоній в Північному Причорномор'ї[ред.ред. код]

Італійські (генуезські) колонії Північного Причорномор'я бл.1390 г.

Територія сучасної України:

Територія сучасної Росії:

  • Гирло Дону
    • Тана — Tana (Азов)
  • Територія сучасного Краснодарського краю Росії
    • Матрега — Matrega (Тмутаракань) (сучасна станиця Тамань)
    • Копа — Copa (Копил, сучасне місто Слов'янськ-на-Кубані у Росії)
    • Мапа — Mapa (Анапа)
    • Бата — Bata (Новоросійськ)
    • Касто — Casto (Хоста)
    • Ліяш — Layso (Адлер)

Територія сучасної Грузії:

  • В тому числі Абхазія
    • Абхазія — Abcasia (Цандріпш)
    • Какарі — Chacari (Гагра)
    • Санта-Софія — Santa Sophia (Алахадзи)
    • Песонка — Pesonqa (Піцунда)
    • Каво-ді-Буксо — Cavo di Buxo (Гудаута)
    • Нікопсія — Hiocoxia (Новий Афон)
    • Себастополіс — (Сухумі)
  • Ло Ваті — (Батумі)

Консули Генуезької Ґазарії[ред.ред. код]

Хронологія[ред.ред. код]

Рік Подія
1169 Імператор Візантії Ісаак Ангел дозволив генуезцям плавати через Босфор і відвідувати Чорноморське узбережжя
1204 Четвертий Хрестовий похід: Хрестоносці беруть штурмом Константинополь, де призначають свого імператора. Візантійці відтіснені в Малу Азію. Прохід генуезьких кораблів в Чорне море утруднюється через надмірні митні збори.
1206 Венеціанці закріплюються в Солдайї (Судаку), якою володіють спільно з половцями (кипчаками)
1217 Набіг сельджуків на Судак
1223 Монгольські загони Субудая та Джебе беруть Судак
1239 Судак захоплений татаро-монголами (до 1249)
1243 Після походу в Європу Батий засновує в степах татаро-монгольську державу — Золоту Орду
1261 Генуя та Візантія укладають Німфейській договір, за яким генуезці отримують виключне право на плавання в Чорному морі в обмін на допомогу Візантії при відвоюванні Константинополя.
1261 Відновлення Візантійської імперії: відвоювання Константинополя (щоправда, допомога Генуї не знадобилася)
1265 Для противаги Генуї візантійський імператор допускає в Чорне море також і венеціанців
1266 Генуезці засновують свою першу і головну колонію в Причорномор'ї — Кафу (на місці давньої Феодосії)
1287 Венеціанський консул в Солдайї
1288 Генуезька колонія в Монкастро (Самастро)
1299 Судак захоплений татарським темником Ногаєм. Також розорені Кирк-Ор, Херсонес, Кафа, Черкіо
1318 Заснування Каффської католицької єпархії
1318 Генуезці закріплюються в Воспоро (Черкіо)
1319 Створення італійської колонії в Трапезунді
1332 Заснування католицьких єпархій в Воспоро і Сарсоні (Херсонесі)
1332 Заснування венеціанської колонії в Азаку (Тана). Незабаром тут також виникне і генуезька колонія
1340 (1343) Захоплення Генуєю Сюмболона (Чембало)
1343 Хан Джанібек руйнує колонії в Тані
1346 Хан Джанібек обступає Кафу
1349 Заснування католицького архієпископства в Матрезі
1357 Чембало: початок будівництва фортеці та заснування католицької єпархії
1358 Заснування католицької єпархії в Мапі
1363 Похід князя Литовського Ольгерда на Крим
1365 Судак переходить до Генуї; заснування тут католицької єпархії
1380 - 1387 Згідно з низкою договорів з татарами, Південний берег Криму від Кафи і Солдайї до Алушти та Чембало переходять до Генуї.
1395 Крим та Кавказ спустошені військами Тимура, особливо постраждали християни; християнство в більшості районів Північного Кавказу було знищено.
1397 Великий князь Литовський Вітовт дійшов до Кафи, взяв Кирк-Ор і зруйнував Херсонес
1399 Херсонес остаточно зруйнований темником Єдігеєм, після чого вже не відновлювався.
1403 Відновлення фортеці Феодоро (Мангуп) в гірському Криму
1419 Правителем Матрегі в результаті шлюбу з черкеською княжною стає представник генуезького єврейського роду Гізольфі
1427 Хан Хаджі-Гірей домагається незалежності Кримського ханства від Золотої Орди. Феодоріти завершують будівництво гавані Авліта (Каламіта).
1428 Згадуються генуезькі консули в Кафі, Трапезунді, Тані, Чембало, Солдайї, Самастро, Коппі, Севастополісі, Синопі.
1433 Повстання населення Чембало проти генузців, підтримане Феодоро
1434 Експедиційний корпус з Генуї відвойовує Чембало у Феодоро, руйнує Каламіту, але зазанає поразки від кримських татар в битві під Солхатом.
1438 Невдала спроба генуезців відвойювати у феодоритів Алусту, Партеніт, Гурзуф
1444 Битва під Варною: військо хрестоносців, що йшло на допомогу Константинополю, вщент розгромлено турками (Султан Мурад ІІ)
1446 Блокада Кафи трапезудською ескадрою. Генуезці відкупаються від греків і укладають мир.
1447 Турецький флот здійснює піратський набіг на Південний берег Криму
1453 Взяття турками Константинополя — крах Візантійської імперії, після чого Генуя продає колонії своєму банку Сан-Джорджо
1454 Відбито турецьку атаку на Кафу
1460 Турки захоплюють Трапезунд
1465 Переговори про мир між генуезцями і феодорітами
1473 Кримське ханство потрапляє в залежність від Османської імперії
1475 Турецький десант у Крим у. Здається Кафа, взяті штурмом Судак, Чембало, Алуста (Алушта). Генуезські колонії знищені. Після кількамісячної облоги турки здобули столицю князівства Феодоро — фортецю Мангуп і приєднали його землі до своїх володінь.
1484 Турецька армія переходить Дунай і бере Кілію та Білгород (Аккерман). Османська імперія бере під контроль все чорноморське узбережжя

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]