Геніївка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Геніївка
Країна Україна Україна
Область Харківська область
Район Чугуївський район
Рада Слобожанська селищна громада
Код КАТОТТГ UA63140110030074840
Облікова картка Геніївка 
Основні дані
Засноване 1666[1]
Населення 2788
Площа 4,869 км²
Густота населення 572,6 осіб/км²
Поштовий індекс 63433
Телефонний код +380 5747
Географічні дані
Географічні координати 49°40′17″ пн. ш. 36°30′11″ сх. д. / 49.67139° пн. ш. 36.50306° сх. д. / 49.67139; 36.50306Координати: 49°40′17″ пн. ш. 36°30′11″ сх. д. / 49.67139° пн. ш. 36.50306° сх. д. / 49.67139; 36.50306
Середня висота
над рівнем моря
96 м
Водойми р. Сіверський Донець
Відстань до
районного центру
12 км
Найближча залізнична станція Занки
Відстань до
залізничної станції
4 км
Місцева влада
Адреса ради 63433, Харківська обл., Чугуївський р-н, с.Геніївка, вул.Вишнева,32
Сільський голова Русін Юрій Вікторович
Карта
Геніївка. Карта розташування: Україна
Геніївка
Геніївка
Геніївка. Карта розташування: Харківська область
Геніївка
Геніївка
Мапа
Мапа

Гені́ївка — село в Україні, у Чугуївському районі Харківської області. Населення становить 2788 осіб. Орган місцевого самоврядування — Слобожанська селищна громада.

Географія[ред. | ред. код]

Село Геніївка знаходиться на лівому березі річки Гнилиця ІІІ, яка через 5 км впадає в річку Сіверський Донець (ліва притока), на протилежному березі розташоване село Шелудьківка, примикає до селища Українське, на відстані 1 км — селище Курортне. Русла річок сильно заболочені, утворюють лимани й озера, у тому числі озеро Чорничне і озеро Біле. Поруч із селом кілька залізничних станцій — Будинок Відпочинку (1 км), Занки (3,5 км), Платформа 7 км (1 км). До села примикає невеликий лісовий масив (сосна).

Історія[ред. | ред. код]

Село засноване в 1666 році[1].

За даними на 1864 рік у казенному селі Шелудківської волості Зміївського повіту, мешкало 2983 особи (1477 чоловічої статі та 1506 — жіночої), налічувалось 524 дворових господарств, існувала православна церква[2].

Станом на 1914 рік кількість мешканців зросла до 3405 осіб[3].

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, вчиненого урядом СССР у 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв — 257 людей[4].

У 1945 р. в Геніївку були переселені лемки з сіл Святкова Велика і Святкова Мала.[5]

Економіка[ред. | ред. код]

  • Молочнотоварна ферма.
  • Теплиці.
  • Фермерське господарство.

Об'єкти соціальної сфери[ред. | ред. код]

  • Дитячий садок.
  • Школа.
  • Стадіон.
  • Фельдшерсько-акушерський пункт.

Важливо: для мандрівників[ред. | ред. код]

Не плутати зупинний пункт Геніївка і село Геніївка, вони знаходяться на різних берегах Сіверського Дінця і між ними пішки 22,4 км, а на авто — 26 км.

Постаті[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Материалы для истории колонизации и быта Харьковской и отчасти Курской и Воронежской губ. / [Д. И. Багалей]. – Харьков: Тип. К. П. Счасни, 1890. - с. 148, 170
  2. Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с., (код 1524)(рос. дореф.)
  3. Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.(рос. дореф.)
  4. Мартиролог. Харківська область, ст. 738—743. Архів оригіналу за 23 лютого 2014. Процитовано 5 грудня 2015. 
  5. Красовський І., Тавпаш А. Незабутня Лемківщина у верхів’ї ріки Вислоки. – Львів, 2004. – С. 40. — ISBN: 966-8461-03-7

Джерела[ред. | ред. код]