Геогліфи Наски

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Координати: 14°43′00″ пд. ш. 75°08′00″ зх. д. / 14.71667° пд. ш. 75.13333° зх. д. / -14.71667; -75.13333

Лінії і геогліфи Наски і Пампас-де-Хумана
Lines and Geoglyphs of Nazca and Pampas de Jumana
a
Світова спадщина ЮНЕСКО
This aerial photograph was taken by Maria Reiche, one of the first archaeologists to study the lines, in 1953.
Країна Перу Перу
Тип Культурний
Критерії i, iii, iv
Ідентифікатор 700
Регіонb Латинська Америка і Вест-Індія

Історія реєстрації

Зареєстроване: 1994
18-та сесія

a Назва, як офіційно зазначено у списку
b Як офіційно зареєстровано ЮНЕСКО

Геогліфи Наски або лінії Наски — набір геогліфів, розташованих на високому посушливому плато Наска, що простягнулося на 80 км між містами Наска і Пальпа в пустелі Сечура (Наска) в районі відомим як Пампас-де-Хумана, Перу. Вважається, що ці лінії були створені представниками культури Наска між 200 роком до н. е. та 700 роком н. е. Геогліфи Наски включають сотні фігур, складність яких варіює від простих ліній до детально пририсованих зображень колібрі, павуків, мавп, риб, лам та ящірок.

Метод створення[ред.ред. код]

Хто створив ці лінії та з якою метою, залишається невідомим. Згідно з найпопулярнішою теорією, представники культури Наска створили їх, використовуючи досить примітивні інструменти та методи спостереження і розмітки. На кінцях деяких ліній були знайдені дерев'яні палки (за вуглецевим аналізом яких і був встановлений вік ліній) та кераміка, що підтримують цю гіпотезу. Більш того, дослідники (такі як Джо Нікел з Університету Кентуккі) зуміли відтворити подібні лінії, використовуючи доступні культурі Наска методи. Після достатнього планування, невелика група людей здатна відтворити найбільші фігури за кілька днів. Також лінії можна побачити цілком з поверхні навколишніх пагорбів, що допомагає коректувати роботу[1].

Лінії були створені усуненням вкритої оксидом заліза гальки, що вкриває поверхню пустелі. Після усунення гальки світліший ґрунт різко контрастує із темною поверхнею навколо. На території плато існує кілька сотень ліній та фігур, включаючи 70 зображень тварин та людини. Територія, на якій розташовані геогліфи, становить біля 500 км², а найбільші фігури мають розмір 270 м. Лінії добре зберігаються завдяки виключно сухому, безвітряному та незмінному клімату регіону. Пустеля Сечура є однією з найсухіших у світі та має постійні температури біля 25 °C протягом всього року, що разом з відсутністю вітру допомогло геогліфам зберегтися до наших днів.

Мета створення[ред.ред. код]

Лінії Наски з супутника (14°43′ пд. ш. 75°08′ зх. д. / 14.717° пд. ш. 75.133° зх. д. / -14.717; -75.133, північ праворуч)

Мета створення геогліфів також невідома. Згідно з найпопулярнішою теорією, мета народу Наска була релігійною, зображення створювалися, щоб боги на небі могли побачити їх. Згідно з дослідженнями Косока і Райхе, багато з ліній Наски вказують напрямок на точку появи Сонця та певних зірок над горизонтом або зникнення за горизонтом. Проте, даних для перевірки цієї гіпотези бракує.

У 1985 році археолог Джохан Райнхакд опублікував археологічні та етнографічні дані, що вказували на значну роль культу гір та інших джерел води в культурі Наска зі стародавніх часів до наших днів. За його даними, створення геогліфів може бути пояснено релігійними обрядами поклоніння богам, асоційованим з цими джерелами води та отриманням урожаїв. Лінії використовувалися як священні шляхи до місць поклоніння, а фігури залучали тварин, що допомагали їм у цьому. Проте, він не зумів пояснити значення окремих фігур.

Лінії Наски з супутника

Інша гіпотеза, запропована астрономом Робіном Едгаром, пропонує, що лінії Наски, особливо зображення тварин, є стародавньою відповіддю на «Око Бога», що проявлялося в сонячних затемненнях. Період частих затемнень в Перу приблизно збігається з часом створення ліній. Під час повного затемнення, сонце нагадує око, що дивиться вниз на Землю, через що люди Наска могли спробувати продемонструвати зображення цьому оку.

Ще одна гіпотеза, запропонована такими дослідниками як Джим Вудман, передбачає наявність можливості створення літальних апаратів, що надавала можливість людям побачити лінії, наприклад використання аеростатів. Вудману вдалося побудувати аеростат з використанням методів, доступних народу Наска на той час. Проте ніяких інших надійних доказів наявності таких літальних апаратів отримано не було[2] та ця робота не знайшла підтримки[1]. Відомий авіатор аеростатів Джуліан Нотт також підтримав цю ідею[3].

І остання гіпотеза пропонує, що лінії були залишками «піших храмів», тобто шляхів, якими ходили шанувальники певних богів. А за розповідями місцевих мешканців, стародавні Наска проводили свої ритуали на цих лініях з метою привернення води з гір.

Загрози[ред.ред. код]

Згідно з Вікторією Накітскі, співробітником центру Марії Райхе, організації, присвяченої збереженню ліній Наски, забруднення та ерозія, викликана зведенням лісів, загрожують існуванню ліній. Згідно з нею, лінії дуже неглибокі, та можуть бути змиті, якщо погода зміниться, тобто якщо тут почнуться хоча б слабкі дощі[4]. Проте, за даними Маріо Олаечеа Акіле, співробітника Національного інституту культури в Наска, дощі йшли в цьому районі, наприклад в лютому 2007 року, та не здійснили помітного руйнування ліній, хоча при цьому постраждало Панамериканське шосе, що проходить поруч, що вказує на потенційну уразливість ліній[5].

Джерела[ред.ред. код]

  1. а б http://www.hallofmaat.com/modules.php?name=Articles&file=article&sid=96 Grounding the Nasca Balloon by Katherine Reece
  2. Haughton (2007)
  3. «Innovative Projects - Nazca». Архів оригіналу за 2013-06-27. Процитовано 2007-11-27. 
  4. Meghji, Shafik. " Flooding and tourism threaten Peru's mysterious Nazca Lines", The Independent, July 17, 2004. Accessed April 02, 2007.
  5. Living in Peru. "Peru: Nazca Lines escape mudslides", Living in Peru, February 20, 2007. Accessed April 02, 2007.

Література[ред.ред. код]

  • Aveni, Anthony F. (ed.) (1990). The Lines of Nazca. Philadelphia: American Philosophical Society. ISBN 0-87169-183-3
  • Aveni, Anthony F. (2000). Between the Lines: The Mystery of the Giant Ground Drawings of Ancient Nasca, Peru . Austin Texas: University of Texas Press. ISBN 0-292-70496-8
  • Haughton, Brian. (2007). Hidden History: Lost Civilizations, Secret Knowledge, and Ancient Mysteries. Career Press. ISBN 1-56414-897-1
  • Lambers, Karsten (2006). The Geoglyphs of Palpa, Peru: Documentation, Analysis, and Interpretation. Lindensoft Verlag, Aichwald/Germany. ISBN 3-929290-32-4
  • Reinhard, Johan (1996) (6th ed.) The Nazca Lines: A New Perspective on their Origin and Meaning. Lima: Los Pinos. ISBN 84-89291-17-9
  • Гарій Бурланський, Ростислав Фундуй. Загадки давнини. Білі плями в історії цивілізації (науково-художнє видання). Київ:Веселка. 1988. 192 с.

Ресурси Інтернету[ред.ред. код]