Географія Ліберії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Фізична мапа Ліберії

Географія Ліберії

Ліберія простягається на 500 км вздовж берега Атлантичного ок. Приморська низовинна рівнина слабко розчленована, місцями заболочена. У глибину країни рівнина підвищується до 400-600 м і переходить в Леоно-Ліберійську височину. Численні повноводні але короткі річки (Мано, Лоффа, Сент-Пол тощо). Клімат Ліберії тропічний, спекотний і вологий.

На півночі Ліберії лежить Гвінейська височина, де проходить вододіл між ріками сточища Нігера і ріками, що течуть в Атлантичний океан. Височина найбільш піднята на півночі (г. Вутеве, 1380 м) і північному сході (поблизу г. Німба, 1752 м, розташованій на стику кордону з Ґвінеєю і Кот-д'Івуаром). У цьому районі зосереджені багаті поклади залізняку.

Берегова лінія рівна, але місцями порушена естуаріями рік Мано, Лоффа, Сент-Пол, Сент-Джон, Сесс і Каваллі, які течуть паралельно одна інший по прибережній низовині. Сильний прибій і припливи сприяли формуванню піщаних берегових барів і кіс, орієнтованих з північного заходу на південний схід і які нерідко перегороджують доступ до гирл рік.

Над прибережною низовиною підносяться скелясті останці, включаючи мис Маунт (поблизу міста Робертспорт), що підіймається на 326 м над поверхнею оз. Фішермен, яке відоме також під назвою Пісо і являє собою велику лагуну, і мис Месурадо висотою 91 м, на якому знаходиться місто Монровія. Густий вологий тропічний ліс зберігся лише на деяких ділянках узбережжя.

На півночі прибережної низовини, за 65 км на північ від Монровії, знаходяться останцеві горби Бомі-Гілс, де є багаті поклади залізняку. Прибережна низовина поступово переходить в густо населену горбисту рівнину висотою 120-370 м. Ця рівнина обмежена крутими уступами плато, що займає значну частину країни. Місцями поверхня плато ускладнена грядами висотою 760 м над р.м.

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]