Географія М'янми

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Карта М'янми.
Вапняковий пейзаж в штаті Мон

Географія М'янми

Розташування[ред.ред. код]

М'янма (Myanmar, до 1989 року Бірма)  — країна на південному-сході Азії, що межує на північному-заході з Індією, на північному сході з Китаєм, на південно-сході з Лаосом і Таїландом, на південному-заході омивається водами Бенгальської затоки; площа 676577 км².

Рельєф. Геоморфологічні райони.[ред.ред. код]

М'янма – переважно гірська країна. В центр. частині країни і на півдні розташована Геравадійська рівнина. Клімат тропічний, мусонний.

У геоморфологічному відношенні територію М'янми поділяють на чотири райони, видовжених у меридіональному напрямі: Шанське нагір'я на сході і Західний гірський пояс на заході, розділені Центральною рівниною, прибережна рівнина Ракхайн, що примикає до Бенгальської затоки.

Шанське нагір'я[ред.ред. код]

Шанське нагір'я чітко відділене від Центральної рівнини меридіональним скидом у вигляді уступу висотою до 600 м. Поверхня нагір'я сильно розчленована долинами рік. Середня висота нагір'я бл. 900 м над р.м., над ним підіймаються гірські хребти з вершинами до 1800-2600 м над р.м. Шанське нагір'я складене вапняками, пісковиками, гранітами і іншими породами. Декілька коротких річок течуть в широких долинах, вимитих у вапняках. Навпаки, найбільші ріки Салуїн і М'їнге (ліва притока Іраваді) мають глибоко розрізані русла і рясніють порогами і водоспадами. Шанське нагір'я на півночі змикається з масивом Путао і продовжується на схід на території Китаю, Лаосу і Таїланду. На півдні - відносно вирівняний рельєф змінюється серією паралельних гірських хребтів, розділених річковими долинами, які місцями сильно вужчають. На південному сході М'янми в районі Танінтаї (Тенассерім) сільськогосподарські угіддя тяжіють переважно до вузької прибережної рівнини, нечисленних вузьких долин і декількох невеликих дельт. У межах найбільшої дельти виросло місто Молам'яйн (Моулмейн).

Центральна Геравадійська рівнина[ред.ред. код]

Центральна Геравадійська рівнина складена товщею пісковиків, що легко розмиваються, сланців і глин, в якій були вироблені великі древні річкові долини. У них в новітній геологічний час нагромадилися могутні світи алювію рік Іраваді, Чіндуїн і Сітаун. В пониззі Іраваді і Сітауну утворилася дельта, одноманітну поверхню якої ускладнюють останці з латеритними утвореннями. Відносні висоти цих форм рельєфу не перевищують 15 м. Місцями виходи міцніших порід підносяться над поверхнею рівнини у вигляді гряд і низьких гір. Найбільший з таких хребтів - Пегу - розділяє долини Іраваді і Сітауну і тягнеться від Янґону до Мандалаю. На півночі рівнини також виражені невисокі водороздільні хребти - Зіб'ю, Хмангін, Лойм'є і інш. Всі ці невисокі гори відрізняються крутими схилами, а русла рік приурочені до тіснин.

Західний гірський пояс[ред.ред. код]

Західний гірський пояс являє собою північний відрізок Бірмано-Яванської складчастої дуги і включає декілька гірських хребтів, що розходяться від масиву Путао і тягнуться аж до мису Модін (Пагода) на крайньому південному заході М'янми. Їх продовженням є Андаманські о-ви. Західний гірський пояс розширюється на півночі і вужчає в південному напрямі. Ядро гірської системи складають древні кристалічні породи, з обох боків його оздоблюють щільні осадові породи, сильно зім'яті в складки. На півночі гори утворюють хребти Поуннья, Лета і інші, на півдні виділяється єдиний хребет Ракхайн (Аракан). Більша частина Західного гірського пояса складається з паралельних хребтів, розділених вузькими річковими долинами. Рельєф тут набагато більш розчленований, ніж на Шанському нагір'ї. Перевалити через Західний гірський пояс можна лише по нечисленних стежках, які проходять по крутих схилах вздовж ущелин і обривів (зокрема, стежка Ледо).

Прибережна рівнина Ракхайн[ред.ред. код]

Прибережна рівнина Ракхайн лежить вузькою смугою між хребтом Ракхайн і Бенгальською затокою. На півночі вона розширяється за рахунок алювіальних рівнин в пониззі декількох рік, що беруть початок в горах. На півдні рівнина вужчає і місцями виклинюється, гори безпосередньо підходять до побережжя.

У Бенгальській затоці розташовані численні острови, що належать до М'янми.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]