Географія Республіки Македонії
Республіка Македонія розташована на Балканському півострові на південному сході Європи. Координати: 41-50 пів. ш., 22-00 сх. д.
Зміст |
Рельєф [ред.]
На більшій частині території розташовані хребти середньовисоких гірських систем Скопська-Црна-Гора, Пінд, Шар-Планіна. Найвища точка — гора Кораб (2764 м.) та Пірін, розділені обширними міжгірними улоговинами. Один від одного гірські хребти відділяють долини річок Вардар та Струмиця, що протікають через всю країну. На південному заході розташовані великі озера Охридське та Преспа, а на південному сході — велике Дойранське озеро. Нижча точка — р. Вардар (50 м).
Регіон є сейсмічно активним, землетруси достатньо сильні. В результаті останнього, що стався 1963 року, було сильно зруйноване місто Скоп'є.
Річки та озера [ред.]
Більша частина країни належить до водозбірного басейну Егейського моря, лише в західних районах до басейну Адріатичного моря. Найбільші річки: Вардар, яка належить до Егейського басейну та її притоки: Брегальниця, Црна Река та Треска. Інша велика річка — Струмиця, яка також належить до басейну Егейського моря. В Адріатичне море впадають Чорний Дрин та Радіка. Річки живляться переважно взимку та ранньою весною, снігом та дощом. Влітку через хронічний брак опадів, річок мають низький рівень води. Деякі особливо дрібні притоки пересихають.
Вардар [ред.]
Головна водна артерія історико-географічної області Полог, її басейн займає дві третини території Македонії. Практично всюди річку оточують гори. Тече по міжгірських улоговинах, розділених ущелинами, впадає в затоку Термаїкос Егейського моря. Найбільші паводки в осінньо-зимовий період, а також навесні; з липня по вересень маловодна. Річкова долина надала своє ім'я вітру Вардаріс який приносить холодне повітря до Салонік. Це відбувається, коли атмосферний тиск над східною Європою вищий, ніж над Егейським морем, часто взимку. Подібно до французького містралю.
Охридське озеро [ред.]
Найглибше на Балканах, зберегло унікальну водну екосистему, представлену більш ніж 200 ендемічними видами, що мають світове значення. 1980 року Охрид й Охридське озеро були включені в список об'єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Максимальна глибина озера — 288 м, середня глибина — 155 м. По озеру проходить кордон між Республікою Македонія та Албанією.
Геологія [ред.]
Гори Македонії складені кристалічними сланцями, доломітами, вапняками; місцями розвинений карст. Є родовища магнетиту (біля Дамяна), залізної руди (поблизу Кичево), свинцево-цинкових руд (Кратово-Злетовська гірничорудна область). Македонія багата родовищами хромітів, азбесту, срібла, сірки, лигнитів.
Клімат [ред.]
Македонія має унікальний клімат, що пояснюється її розташуванням та рельєфом. Клімат рівнин надзвичайний — середземноморський клімат в поєднанні з впливом Чорного моря.[1] Клімат також має континентальні характеристики, які підкреслюють гори на півдні, які перешкоджають гарячоиу повітрю з півдня рухатися на північ. З іншого боку, хребет Шар-Планина, який розташована в північно-західній частині, блокує холодні північні вітри. В цілому, в північній та західній частинах країни клімат відносно близький до континентального клімату, а в південних та східних до середземноморського клімату.[2] Літо спекотне сухе, зима м'яка дощова. Долини оброблені, на схилах до висоти 2000 м — мішані ліси й чагарники, вище — гірські луги. Середня річна температура 11-12 °C, середня температура липня 21-24 °C, січня — бл. 0 °C. Середня річна кількість опадів 500–700 мм, причому на півдні їх випадає більше.
Флора [ред.]
Флора Македонії представлена близько 210 родинами, 920 родами, і близько 3,700 видів рослин. Найчисленніші є групи покритонасінні рослин близько 3,200 видів, мох (350 видів) та папороті (42).
З точки зору ботанічної географії, Македонія належить до іллірійської провінції Ціркумбореального регіону Бореального Підцарства. Згідно WWF та цифрових карт європейських екологічних регіонів від Європейської агенції довкілля, територія Республіки може бути поділена на чотири екорегіони: змішані ліси гори Пінд, Балканські змішані ліси, Родопські змішані ліси та Егейські склерофіти і змішані ліси.
Тваринний світ [ред.]
Тваринний світ Македонії небагатий. З великих ссавців зустрічаються бурий ведмідь, рись, дика свиня, сарна, лисиця, вовк. Багата орнітофауна. найбільш великі її представники — орли, шуліки, куріпки. У Охридському озері водяться десятки видів риб, у тому числі 13 видів коропових, європейський вугор, в тому числі ендемічний Охридський лосось та форель.
Національні парки [ред.]
На території республіки розташована низка національних парків: Галічіца, Маврово, Пелістер, тощо.
Національні парки:
-
Пелістер
-
Маврово
-
Галічіца
Землекористування [ред.]
- 24% території країни займають орні землі.
- 2% замають постійні сільськогосподарські культури
- 25% постійні пасовища
- 39% ліси
- 10% — інші.
(оцінка 1993 року).
Згідно оцінками 1993 року, в Македонії існує 830 км 2 зрошуваних земель.
Міста [ред.]
Столицею республіки та найбільшим її містом є Скоп'є (населення 600 тис.). Інші великі міста — Бітола, Куманово, Прилеп та Тетово (населення 50-100 тис.).
Джерела [ред.]
 |
Ця стаття можливо потребує вичитки, щоб виправити в ній стилістичні, граматичні, орфографічні та інші мовні помилки. (лютий 2013) |
