Географія Танзанії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Карта Танзанії
Рельєф у Північній Танзанії
Компіляція супутникових світлин Танзанії

Розташування[ред.ред. код]

Танзанія (англ. Tanzania) — країна на сході Африки на березі Індійського океану. Межує на півночі з Угандою (396 км) і Кенією (769 км), на півдні з Мозамбіком (756 км), Малаві (475 км) і Замбією (338 км), на заході — з Демократичною Республікою Конго (473 км), Бурунді (451 км) і Руандою (217 км). Загальна протяжність кордонів 3402 км. На сході омивається водами Індійського океану, на заході — озра Танганьїка, на південному заході — озера Ньяса, на півночі — водами озера Вікторія. Площа країни: 945 км². Протяжність узбережжя: 1424 км.

Рельєф[ред.ред. код]

Країна розташована на Східно-Африканському плоскогір'ї (висоти понад 1000 м). Найвища точка — вулкан Кіліманджаро (5895 м) — найвища вершина Африки.

Клімат[ред.ред. код]

Клімат головним чином екваторіально-мусонний. Увесь рік температура повітря близько +26 °C. На півночі два сезони дощів (березень—травень та вересень—листопад) — на півдні один (листопад—квітень).

Гідрографія[ред.ред. код]

Головні ріки — Понгані, Руфіджі, Рувума. По кордону розташовані озера Вікторія, Танганьїка, Ньяса (Малаві).

Рослинний покрив[ред.ред. код]

У рослинному покриві переважають савани та рідколісся.

Географічне районуванні[ред.ред. код]

Шляхи Танзанії (англ.)

Територія Танзанії ділиться на три природні райони:

Смуга прибережної низовини[ред.ред. код]

Смуга прибережної низовини місцями, особливо в гирлах рік, заболочена. Тут поширені мангрові чагарники, розвинені родючі ґрунти. Клімат екваторіально-мусонний, жаркий, сезонно вологий. Такий же клімат на островах Занзібар і Пемба, де випадає багато опадів, ґрунти родючі й інтенсивно обробляються.

Плато[ред.ред. код]

Більш низька і більш посушлива частина плато займає всю південну Танзанію. Ґрунти тут більш легкого складу, схильні до ерозії і швидко виснажуються. Осадів випадає мало, водиться муха цеце. На мові народу суахілі цю безплідну і малонаселену місцевість називають суах. «ньїка». Центральна і північна частини плато підіймаються до висот 1200–1500 м. Місцями там випадає помірна кількість опадів, поширені родючі ґрунти. Широко розвинене землеробство. Плато в меридіональному напрямі перетинається Східно-Африканською рифтовою зоною, що утворилася внаслідок значного занурення земної кори вздовж паралельних розломів. На півдні до цієї зони приурочена улоговина озера Ньяса, рівень якого знаходиться вище на 475 м від рівня моря. В західному розломі розташоване озеро Танганьїка, а звивиста східна гілка розлому перетинає центральну Танзанію.

Озера Ньяса, Танганьїка і Вікторія (що займає неглибоку западину на півночі плато) мають важливе транспортне значення.

Гори[ред.ред. код]

У самих високих районах Танзанії знаходяться відособлені вулканічні гори, невеликі гірські масиви і хребти. На півночі це гори Усамбара, вулкани Меру (4567 м) і Кіліманджаро з піком Кібо (5895 м). На півдні виділяються гори Лівінгстона, що протяглися вздовж північно-східного узбережжя озера Ньяса. Загалом гори отримують більше опадів в порівнянні з іншими районами країни і відрізняються більш родючими ґрунтами. Середні частини схилів гір Кіліманджаро придатні для землеробства.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  1. Гірничий енциклопедичний словник, т. 3. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2004. — 752 с. ISBN 966-7804-78-X