Геодинаміка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Геодина́міка (рос.геодинамика, англ. geodynamics, нім. Geodynamik f) — розділ геотектоніки, що вивчає динаміку геосфер і Землі в цілому, досліджує фізичні умови тектонічних рухів, деформацій мас гірських порід і земної поверхні, а також зовнішні сили, що діють на динаміку планети.

Г. тісно пов'язана з науками про Землю: геофізикою, геохімією, петрологією. При вивченні природи глибинних процесів вельми важливими є вихідні теоретичні концепції про утворення та еволюцію планет Сонячної системи.

Г. виокремилася в 50-х роках ХХ ст.

За об'єктами досліджень виділяють такі види Г.:

  • загальну — про глибинні процеси у внутрішніх оболонках; часткову — про процеси у зовнішніх оболонках, тобто рухи літосферних плит, геодинамічної обстановки;
  • регіональну — вивчає взаємодію літосферних плит і результати їх проявів у рамках конкретних територій земної поверхні;
  • історичну (палеогеодинаміка) — відновлює геодинамічну обстановку геологічного минулого Землі, в першу чергу реконструкцією розташування і взаємодії літосферних плит.


Геодина́міка вивчає рухи та силову взаємодію структурних елементів земної кори як природної системи та взаємодію елементів, явищ і процесів при господарській діяльності як геотехнічної системи. Основні етапи геодинамічного районування:

  1. Визначення блокової структури території.
  2. Оцінка динамічної взаємодії блоків та виділення тектонічно напружених зон.
  3. Оцінка напруженого стану.
  4. Обґрунтування заходів щодо екологічної безпеки та ефективного природокористування.

Блокова структура визначається шляхом виділення розломів. На космічних знімках останні підкреслюються відповідними геоіндикаторами.

Див. також [ред.]

Література [ред.]


Геологія Це незавершена стаття з геології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.