Геологія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Карта геологічних провінцій світу
Океанічна кора
   0-20 Ma
   20-65 Ma
   >65 Ma
Континентальна кора
   Великі масиви інтрузивів
   Потоншана континентальна кора

Геоло́гія (від грец. γῆ — земля, і грец. λογος — наука) — комплекс наук про Землю, її історію та процеси, що її створили.

Предмет геології[ред.ред. код]

Розділи геології[ред.ред. код]

Геологія — це велика фундаментальна галузь науки. Вона об'єднує велику кількість наук. Але геологія, незважаючи на корінь гео в назві, не обмежується вивченням Землі.

Нижче перераховані розділи геології.

  • Геохімія  — розділ геології, що вивчає хімічний склад Землі, процеси, що концентрують і розсіюють хімічні елементи у різних сферах Землі.
  • Геофізика  — розділ геології, що вивчає фізичні властивості Землі, що включає також комплекс розвідувальних методів: гравірозвідка, сейсморозвідка, магніторозвідка, електророзвідка різних модифікацій і пр.
  • Петрологія  — розділ геології, що вивчає походження гірських порід.
  • Петрографія  — розділ геології, що вивчає походження гірських порід, утворених при високих температурах і тиску.
  • Геобаротермометрія  — наука, що вивчає комплекс методів визначення тиску і температур утворення мінералів і гірських порід.
  • Мікроструктурна геологія  — розділ геології, що вивчає деформацію порід на мікрорівні, в масштабі зерен мінералів і агрегатів.
  • Тектоніка  — розділ геології, що вивчає рух Земної кори.
  • Історична геологія  — галузь геології, що вивчає дані про послідовність найважливіших подій в історії Землі. Всі геологічні науки в тій чи іншій мірі мають історичний характер, історичні геологи розглядають існуючі утворення в історичному аспекті і займаються в першу чергу з'ясуванням історії формування сучасних структур. Історія Землі розділяється на два найбільші етапи — еону, за появи організмів з твердими частинами, що залишають сліди в осадових породах і дозволяють за даними палеонтології провести визначення відносного геологічного віку. З появою копалин на Землі почався фанерозой — час відкритого життя, а до цього був криптозой або докембрій — час прихованого життя. Геологія докембрію виділяється в особливу дисципліну, тому що займається вивченням специфічних, часто сильно і багаторазово метаморфізованних комплексів і має особливі методи дослідження.
  • Стратиграфія  — наука про визначення відносного геологічного віку осадових гірських порід, розчленування товщ порід і кореляції різних геологічних утворень. Одним з основних джерел даних для стратиграфії є ​​палеонтологічні визначення.
  • Геохронологія  — розділ геології, що визначає вік порід та мінералів.

Історія розвитку науки[ред.ред. код]

Портрет Вільяма Вістона із діаграмою, яка ілюструє його теорію кометарного катастрофізму, описану в праці A New Theory of the Earth

Дослідження фізичної матерії Землі почалося ще принаймні у Стародавній Греції, із праці Теофраста (372—287 рр. до Р. Х.) Peri Lithon (Про камені). За Римської імперії Плінієм Старшим було детально описане практичне застосування багатьох мінералів і металів, а також правильно пояснене походження бурштину.

Ряд сучасних дослідників, серед яких Філдінг Г. Гаррісон, вважають, що початки сучасної геології слід шукати у середньовічному ісламському світі[1]. Абу аль-Райхан аль-Біруні (973—1048 рр.) був одним із перших мусульманських геологів, хто включив до своїх праць записи з геології Індії, у яких припускалося, що на території Індійського субконтиненту у прадавні часи було море.[2] Ісламський мислитель Ібн Сіна (Авіценна, 981—1037) запропонував докладне пояснення формування гір, походження землетрусів та інших фундаментальних питань сучасної геології, тим самим заклавши основу подальшого розвитку цієї науки.[3]

Міркування про Землю, її утворення, різні елементи можна зустріти у давньогрецьких вчених, наприклад, у Аристотеля (у метеорологічному трактаті), у римських вчених (Тіт Лукрецій Кар «Про природу речей»).

Основи понять про будову Землі, корисні копалини вивчалися в Києво-Могилянській академії в курсі натурфілософії та фізики. Як наука геологія сформувалась у XVIII ст. Її основи і основи окремих геологічних дисциплін викладено у працях українських та зарубіжних вчених (Ф. Прокопович, М. В. Ломоносов, І. І. Лепьохін, Д. І. Соколов, В. Ф. Зуєв, В. О. Ковалевський, Дж. Гаттон, І. Кант, Ж. Кюв'є, Дж. Дана, А. Д. Архангельський, Д. В. Наливкін, Є. С. Федоров, О. П. Карпінський, В. І. Вернадський, І. М. Губкін). В Україні значний внесок в геологію зробили Н. Д. Борисяк, В. В. Різниченко, В. Г. Бондарчук, Є. К. Лазаренко та інші.

Геологія в сучасній Україні[ред.ред. код]

В нашій країні проблеми геології вивчають установи НАН України (Інститут геологічних наук, Інститут геології і геохімії горючих копалин), відповідні кафедри вузів, відомчі установи (Інститут нафти і газу, Інститут мінеральних ресурсів) та інші.

Структура[ред.ред. код]

Поділяється на ряд дисциплін:

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Філдінг Г. Гаррісон у своїй праці «Історія медицини» писав:
    « "Сарацини започаткували не лише алгебру, хімію та геологію, але також чимало так званих винаходів чи вдосконалень цивілізації, як-от вуличне освітлення, віконне скло, феєрверки, струнні інструменти, вирощування плодів, парфуми, спеції тощо."  »
  2. Abdus Salam (1984), «Islam and Science». In C. H. Lai (1987), Ideals and Realities: Selected Essays of Abdus Salam, 2nd ed., World Scientific, Singapore, pp. 179—213.
  3. Toulmin, S. and Goodfield, J. (1965), ’The Ancestry of science: The Discovery of Time’, Hutchinson & Co., London, p. 64

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Геологія Це незавершена стаття з геології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.