Геологія Китаю

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Геологічна будова Китаю.

На тер. К. розташовуються древня Китайська платформа (загальна пл. 4,3 млн км²) і її складчасте обрамлення.

У складі платформи виділяють три мегаблоки: Китайсько-Корейський, Південно-Китайський і Таримський. Їх ранньодокембрійський кристалічний фундамент складений метаморфічними породами (гнейси, граніто-гнейси, мігматити, метаморфічні сланці, кварцити тощо) і виходить на денну поверхню в межах Сіно-Корейського щита і ряду масивів.

До складу фундаменту Таримського і Південно-Китайського мегаблоків входять і пізньо-докембрійські (вік до 700 млн років) метаморфічні утворення. Осадовий чохол утворений мор. і континентальними відкладами верх. протерозою, ниж. і сер. палеозою (конґломерати, піщано-глинисті породи, вапняки), континентальними і паралічними відкладами верх. палеозою, мезозою і кайнозою.

У межах Китайсько-Корейської платформи відклади сер. палеозою відсутні, а на Південно-Китайській платформі відомий мор. верх. палеозой і тріас. У структурі осадового чохла, що відображає рельєф фундаменту, виділяється ряд великих антекліз і синекліз. Потужність чохла в межах синеклізи досягає 10 км (Сичуаньська, Північнокитайська). Зі структурами фундаменту платформ пов'язані родов. залізистих кварцитів, золота, алмазів, слюди, п'єзокварцу, рідкісних та розсіяних елементів; з платформним чохлом – родов. кам. і бурого вугілля, нафти і газу, руд міді і поліметалів.

Складчасте обрамлення Китайської платформи складається з областей палеозойської, мезозойської, альпійської і кайнозойської складчастості. Каледоніди утворюють південно-сх. обрамлення платформи і складені теригенними і карбонатними утвореннями, що включають вулканіти спіліт-кератофірової формації, інтрузії основних, середніх і лужних порід, а також гранітів палеозойського і мезозойського віку, з якими пов'язані родов. руд міді, свинцю, цинку, срібла, золота і олова.

Каледоніди виділяються також в межах Ціляньшаня, Півн. Ціньліня, Сх. Тянь-Шаню і Алтаю. Формаційний вигляд каледонід різний: теригенні, вулканогенні, карбонатні породи, тіліти і тілітоподобні конґломерати. З каледонськими структурами пов'язані родов. руд хрому, нікелю, міді, свинцю, цинку, срібла, золота (Ціляньшань), молібдену, вольфраму, золота і олова (Тянь-Шань). До області герцинської складчастості належать гірські масиви Джунгарії, південь Сх. Тянь-Шаню, Куньлуня і Вел. Хінгану, а також прибережна смуга Півд.-Сх. К. та о. Хайнань. У їх будові переважають теригенні, вулканогенні і карбонатні утворення.

З областями герцинської складчастості пов'язані родов. руд заліза, міді, вольфраму, олова, молібдену, нікелю, свинцю, фосфоритів, боратів, кам. вугілля, а з накладеними на палеозоїди і древні масиви Зах. і Півн.Сх. К. мезозойсько-кайнозойськими западинами – осн. родов. нафти. Півд. схили Куньлуня і Ціньліня та область між Тібетом і Південно-Китайською платформою належать до ранніх мезозоїдів (складчастість кінця тріасу – поч. юри), складених переважно мор. теригенними породами. Розвиток пізніх мезозоїд обмежений зоною Каракоруму і Півд. Тібетом.

Породи геосинклінального комплексу інтенсивно зім'яті, розбиті насувами з батолітами молодих гранітів. У мезозоїдах розвинені рудовияви олова, вольфраму, міді, нікелю, золота, родов. кам. і бурого вугілля. До області альпійської складчастості належать Гімалаї і о. Тайвань.

З півночі Гімалаї обмежені офіолітовим поясом верх. Інду і Цангпо (Брахмапутри), складеним мор. верхньопалеозойськими і мезозойськими міогеосинклінальними відкладами. На сході Гімалаї обмежені кайнозойськими відкладами з офіолітами. На південь від цього поясу на півн. схилі Гімалаїв розвинені мілководно-морські відклади палеозою, мезозою і низів палеогену з фауною, типовою для Тетісу. Активна сейсмічність і вулканізм свідчать про триваючий геосинклінальний розвиток цього району.

З областями альпійської складчастості генетично пов'язані родов. нафти, бурого вугілля, руд нікелю, хрому, золота, срібла, свинцю і цинку.

У мезозойський і кайнозойський період на всій тер. К. інтенсивно виявилися тектонічні рухи, в результаті яких були сформовані гірські споруди і міжгірські западини Сх. К., був зім'ятий платформний чохол, широко виявився позагеосинклінальний магматизм (зокрема, гранітоїдний), особливо в межах пізньомезозойського вулкано-плутонічного поясу півд.-сх. узбережжя країни. З цими структурами пов'язані родов. кам. вугілля, нафти, газу в неотектонічних западинах, руд вольфраму, олова, стибію, ртуті та інші корисні копалини.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]