Геоморфологія
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Геоморфоло́гія (рос. геоморфология, англ. geomorphology, нім. Geomorphologie f) — наука про рельєф Землі, його походження, просторові, генетичні та історичні закономірності будови та розвитку. Належить до родини геолого-географічних наук.
Зміст |
[ред.] Предмет вивчення
Зовнішній вигляд рельєфу Земної поверхні (морфологія), його походження (генезис), вік та динаміка розвитку.
[ред.] Засоби вивчення
- морфоструктурний аналіз рельєфу
[ред.] Основні завдання
- аналіз морфології рельєфу
- визначення генезису рельєфу
- визначення віку рельєфу
- відтворення етапів розвитку рельєфу
- встановлення інтенсивності змін під впливом ендо- і екзогенних чинників
- оцінювання придатності різних форм рельєфу для промислово-господарської діяльності
[ред.] Основні напрямки
- структурна геоморфологія
- кліматична геоморфологія
- палеогеоморфологія
- динамічна геоморфологія
- біогеоморфологія
- антропогенна геоморфологія
- прикладна геоморфологія (розвідувальна, інженерна, урбогенна, агрогенна)
- екологічна геоморфологія
Геоморфологія поділяється на:
- загальну (розглядає найбільш широкі питання будови та розвитку рельєфу)
- регіональну (досліджує рельєф окремих ділянок земної поверхні)
- галузеву (вивчає рельєф за певними показниками)
[ред.] Основні напрямки досліджень
- Теорія та методика, методологія загальної геоморфології, системний геоморфологічний аналіз; геоморфологічні закони та геоморфологічні парадигми.
- Теорія та методологія кліматичної геоморфології.
- Теорія та методологія структурної геоморфології.
- Теорія та методологія антропогенної геоморфології.
- Еволюційна геоморфологія: розвиток давнього й експонованого рельєфу; геоморфологічна етапність та хроногеоморфологія; геоморфологічні аспекти еволюції тектоногенезу, седиментогенезу, клімату, гідросфери, біосфери, рельєфоутворюючих процесів.
- Регіональна та планетарна геоморфологія: просторово-часові закономірності. Принципи та підходи до районування. Регіональні геоморфологічні проблеми України.
- Просторова організація сучасного рельєфу й рельєфоутворюючих процесів, їх взаємопов'язане функціонування та прогноз розвитку.
- Просторова організація природно-техногенних геоморфосистем, оцінка стану та прогноз розвитку.
- Методи геоморфологічних досліджень: системний аналіз і математичне моделювання; морфоструктурний та неотектонічний аналіз, морфодинамічний аналіз; геоморфологічне картографування; дистанційні, експериментальні, палеогеоморфологічні, морфометричні методи тощо.
- Прикладні проблеми сучасної геоморфології. Геоморфологічні дослідження при: пошуках корисних копалин, інженерному освоєнні території, сільськогосподарському природокористуванні; геоморфологічні дослідження для розв'язання екологічних проблем; геоморфологічний прогноз; геоморфологічна експертиза; геоморфологічні основи раціонального природокористування в Україні.
[ред.] Методи
[ред.] Історія
Як самостійна наукова дисципліна геоморфологія склалася в кінці ХІХ — на поч. ХХ ст. В її становленні та розвитку особливу роль відіграли дві школи — американська та європейська (головним чином німецька).
[ред.] Геоморфологія у світі
[ред.] Геоморфологія в Україні
[ред.] Геоморфологія в СРСР
[ред.] Див. також
[ред.] Література
- Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: «Донбас», 2004. ISBN 966-7804-14-3
- ВАК України. Паспорт спеціальності.
