Геополітичне положення

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Геополітичне положення — складна наукова категорія, що визначається сукупністю відношень з іншими країнами та великими природними об'єктами, ринкам збуту товарів та сировини, торговельним шляхам, що мають суттєвий політичний, соціальний і екологічний вплив[1]. Геополітичне положення — положення держави відносно інших держав з точки зору загальнополітичних, економічних та військово-стратегічних інтересів. Геополітичне положення країни можна оцінювати на різних рівнях:

  • макрорівень — положення відносно світових центрів політики та економіки;
  • мезорівень — положення відносно великих регіонів та угруповань країн;
  • мікрорівень — положення відносно сусідніх країн.

Геополітичне положення оцінюється як вигідне, чи ні з різних аспектів. На сучасному історичному етапі розвитку людства важливими елементами геополітичного положення слугують розміри країни, протяжність — компактність, обриси її кордонів, наявність виходу до морів. Геополітичне положення — важливий резерв економічного, соціально-політичного розвитку держав. Використання геополітичного положення визначає раціональність структури та ефективність матеріального виробництва країни, її економічну, політичну, екологічну та воєнну безпеку[1].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Паламарчук М. М., Паламарчук О. М. Економічна і соціальна географія України з основами теорії. — К.: Знання, 1998. — 416 с.