Георгій X

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Георгій X
груз. გიორგი X
Ескіз із замальовок італійського мандрівника Дона Кристофоро ді Кастеллі
Прапор
Прапор
Цар Картлі
1600 — 6 вересня 1606 року
Попередник: Симон I
Спадкоємець: Луарсаб II
 
Народження: 1560(1560)
Тифліс, Картлійське царство
Смерть: 7 вересня 1606(1606-09-07)
Поховання: Собор Свєтіцховелі
Країна: Сефевідський Іран
Релігія: Грузинська православна церква
Рід: Багратіоні
Батько: Симон I
Мати: Нестан-Дареджан Кахетинська
Шлюб: Mariam Lipartianid
Діти: син: Луарсаб, дочки: Лала, Елена, Хорешан
Автограф:

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Георгій X (груз. გიორგი X) (1560/1565 — 1606) — цар Картлійського царства (16001606). Син царя Симона I та Нестан-Дареджан, дочки царя Кахетії Левана. Представник династії Багратіоні.

Життєпис[ред. | ред. код]

До сходження на престол у 15981599 роках очолював повстання проти володарювання Османської імперії. 1599 року очолював війська Картлі, які захищали місто Горі від османських військ, відряджених для придушення повстання.

1601 року звільнив Лорі. Під час Ірансько-османської війни був змушений воювати на боці Персії.

У 16031604 роках брав участь у взятті Єревана. З дозволу шаха Аббаса I повернувся до Грузії та розпочав війну з османами за Тбілісі й Ахалцихе.

За часів правління Георгія X були закладені політичні стосунки з Росією: було укладено угоду про союз. Закріпленням угоди мало стати одруження дочки Георгія Елени й Федора Годунова. Проте з погіршенням внутрішньої ситуації в Росії та інтервенцією Польщі та Швеції цей план не було здійснено, а дипломатичні відносини були перервані.

Родина[ред. | ред. код]

Був одружений з Маріам-Тамарою, дочкою князя Георгія Ліпартіані (з роду Дадіані). Від того шлюбу народились:

  • Луарсаб, цар Картлі;
  • Тінатін (Лала, Фатіма-Султан-Хатун), царівна, була одружена з шахом Ірану Аббасом I, другим шлюбом — з ханом Гянджійським Пейкар-ханом;
  • Елена (Гулшар), царівна;
  • Хорешан, царівна, була у шлюбі з царем Кахеті Теймуразом I.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Сергеєв-Зарнадзе А. Ф. Багратіоні — Правителі та царі Тао-Кларджеті. Історично-мистецькознавчий портал «Монсальват» (рос.). с. С. 11. Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 1 березня 2014. {{cite web}}: |pages= має зайвий текст (довідка)