Георг Ернст Шталь
| Георг Ернст Шталь | |
| Georg Ernst Stahl | |
 |
|
| Народився | 22 жовтня 1659 Ансбах, Баварія |
|---|---|
| Помер | 14 травня 1734 (74 роки) Берлін, королівство Пруссія |
| Громадянство |  Німеччина |
| Галузь наукових інтересів | хімія |
| Заклад | Університет Галле-Віттенберг |
| Alma mater | Єнський університет |
| Науковий керівник | Йоганн Йоахім Бехер |
| Відомий завдяки: | теорія флогістона, анаеробне дихання |
Георг Ернст Шталь (нім. Georg Ernst Stahl; 22 жовтня 1659, Ансбах, Баварія - 14 травня 1734, Берлін, Королівство Пруссія) - німецький лікар і хімік.
1683 року закінчив медичний факультет Йенського університету. Після закінчення університету став там же приват-доцентом, а потім професором медицини. З 1687 року - придворний лікар герцога Саксен-Веймарського Йоганна Ернста. З 1694 року - професор університету в Галле. З 1716 року - лейб-медик пруського короля Фрідріха Вільгельма I. У Берліні він став президентом Медичної колегії - вищої медичної установи Пруссії. Завдяки його зусиллям в Берліні була заснована Медико-хірургічна колегія для підготовки військових лікарів.
Розвиваючи погляди І.І. Бехера, сформулював (вперше в 1697, докладно в 1703) теорію флогістона. Ця теорія, що об'єднувала численні відомості про процеси відновлення, горіння і випалення, набула широкого поширення в XVIII столітті. Флогістона теорія Шталя стала першою теорією наукової хімії, і зіграла важливу роль в остаточному звільнення хімії від алхімії. Роботи по дослідженню газів (див. Пневматична хімія) і праці А. Лавуазьє спростували теорію флогістону в кінці XVIII століття. У своїх роботах по фізіології Шталь виступав віталістом; став засновником анімізму - вчення про душу, як якомусь безособовому життєвому початку, що лежить в основі всіх життєвих процесів.
Див. також [ред.]
- 8154 Шталь — астероїд, названий на честь вченого[1].
Примітки [ред.]
- ↑ Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York: Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3
Джерела [ред.]
- Биографии великих химиков. Перевод с нем. под редакцией Быкова Г. В. — М.: Мир, 1981. 320 с.
- Волков В. А., Вонский Е. В., Кузнецова Г. И. Выдающиеся химики мира. — М.: ВШ, 1991. 656 с.
