Георг Лейббрандт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Георг Лейббрандт
LeibbrandtGeorg.jpg
Народився 5 вересня 1899(1899-09-05)
Хоффнунгсфельд,
Російська імперія
Помер 16 липня 1982(1982-07-16) (82 роки)
Бонн, ФРН
Alma mater Лейпцизький університет

Георг Лейббрандт (нім. Georg Leibbrandt; 5 вересня 1899, Хоффнунгсфельд — 16 липня 1982, Бонн — німецький державний і політичний діяч. Керівник східного відділення управління зовнішньої політики НСДАП. Керівник головного управління політики в імперському міністерстві окупованих східних територій (19411943).

Біографія[ред.ред. код]

Народився в селі Леніне (на той час, німецька колонія Hoffnungsfeld), Фрунзівського району, Одеської області, в селянській сім'ї німецьких колоністов з Швабії. В ранньому віці емігрував вдо Німеччини на навчання. В 1918 році почав вивчати теологію, історію та філологію. В 1927 році Лейпцигським університетом йому був присуджений ступінь Доктора філософії. Спеціалізувався по Росії, відвідував Радянський Союз в 1926, 1928 і 1929 роках. З 1929 года — співробітник Імперського архіву.

З 1931 по 1933 — в якості стипендиата фонду Рокфеллера, знаходився в Парижі і в США.

З 1933 року — засідач Народної судової палати. 1 липня 1933 року вступив до НСДАП. Вийшов з партії 31.12.1934 р, повторно вступив 1.01.1938 р. Зайняв пост керівника східного відділення управління зовнішньої політики нацистської партії. В 1941, після нападу Німеччина на СРСР, бул запрошений Розенбергом у новостворене Імперське міністерство окупованих східних територій, став головою головного управління політики цього міністерства.

В 1942 році разом з А. Мейером, був представником міністерства на Ванзейської конференції.

В лютому 1943 г. презентував меморандум про російський Національний комітет і Російської визвольної армії.

Влітку 1943 пішов з державної служби, добровільно вступив в армію, направлений до Кригсмарине.

Після війни арештований та інтернований союзниками. В 1945–1949 рр. знаходився в ув'язненні, проте був визнаний невинним в злочинах і в травні 1949 року звільнений.