Георг Стірнгельм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Георг Стірнгельм
Georg Stiernhielm
Портрет Георга Стірнгельма пензля Давида Клекер-Еренштраля
Портрет Георга Стірнгельма пензля Давида Клекер-Еренштраля
При народженні: Göran Olofsson
Дата народження: 7 серпня 1598(1598-08-07)
Місце народження: Віка, Даларна (ландскап)
Дата смерті: 22 квітня 1672(1672-04-22) (73 роки)
Місце смерті: Стокгольм
Громадянство: Швеція Швеція
Мова творів: шведська мова
Magnum opus: «Геркулес»

Георг Стірнгельм (7 серпня 1598 — 22 квітня 1672) — шведський поет, відомий як «батько шведської поезії».

З біографії[ред.ред. код]

Георг Стірнгельм походив з шахтарської родини й спершу звався Йоран (Єран) Олофсон (Göran Olofsson), пізніше використовував псевдонім Лілія (Lilia). Навчався в Уппсалі в Рудбекійському колегіумі (Rudbeckius kollegium), а також у Німеччині (Грайфсвальдський університет). Незважаючи на «низьке» походження, він зробив успішну кар'єру службовця, зокрема обіймав посаду судді в Тарту та очолював Шведський королівський архів. Окрім того науковими працями зробив собі ім'я як мовознавець та математик. 1631 року одержав аристократичний титул і прийняв ім'я Георг Стірнгельм.

Значення[ред.ред. код]

Стірнгельма називають «батьком шведської поезії». Він перший почав скаладати вірші шведською мовою, використовуючи античні віршовані розміри, зокрема гекзаметр. Замість опозиції довгих та коротких складів, як то було в латинській поетиці, він вирішив використовувати наголошені та ненаголошені склади. Стірнгельм прагнув до «чистости» шведської мови, уникаючи іноземні запозичення й дошукуючись питомих шведських слів.

Найважливіший твір Стірнгельма — поема «Геркулес», історія про Геркулеса на роздоріжжі, що має вибрати задоволення або чесноту. Поема написана гекзаметром, наслідуючи античні зразки. Поема сповнена вишуканих барокових образів та потужної риторики. Окрім того Стрінгельм написав чимало інших поезій. Особливо цікаві його «балети», тобто римовані тлумачення балетів, які ставилися при дворі.

Стірнгельм заснував у шведській поезії традицію гекзаметру, до якої долучилося чимало поетів, останнім з яких був Август Стріндберг, що у вірші Trefaldighetsnatten (1905), згадує Стірнгельма, як зачинателя поетичного мистецтва у Швеції.

Література[ред.ред. код]

  • Bernt Olsson, Ingemar Algulin: Litteraturens historia i Sverige. 4. Auflage. Norstedt, Stockholm 1995, ISBN 91-1-943632-7.
  • Göran Hägg: Den svenska litteraturhistorien. Wahlström & Widstrand, Stockholm 1996, ISBN 91-46-16928-8.

Посилання[ред.ред. код]