Георг Франц Гофман

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Георг Франц Гофман
нім. Georg Franz Hoffmann
Народився 13 січня 1760(1760-01-13)
Марктбрайт, Баварія
Помер 17 березня 1826(1826-03-17) (66 років)
Москва
Країна  Королівство Баварія
Російська імперія
Діяльність ботанік, ліхенолог, птеридолог
Alma mater Університет Ерлангена—Нюрнберга
Галузь ботаніка
Заклад Університет Ерлангена—Нюрнберга
Геттінгенський університет
МДУ
Посада професор
Членство Леопольдина
Нагороди
орден Святої Анни II ступеня

CMNS: Георг Франц Гофман у Вікісховищі

Георг Франц Гофман (нім. Georg Franz Hoffmann; 13 січня 1760, Марктбрайт, Баварія — 5 березня 1826, Москва) — німецький ботанік та ліхенолог, працював у Росії.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився у сім'ї доктора медицини. Його дядько Адам Гофман, медик та ботанік, вплинув на вибір життєвого шляху Георга Гофмана.

Після закінчення Ерлангенського університету у 1786 році він став професором ботаніки цього університету (1787—1792), а згодом був професором Геттінгенського університету. Його лекції в Геттінгенському університеті слухали Гете та Гумбольдт. У 1792—1803 роках він очолював університетський ботанічний сад.

Гофману належить ряд видатних праць з систематики: монографія про лишайники (Enumeratio lichenum etc, 1784), перша монографія про флору Німеччини (Deutschlands Flora, Ерланген, 1794).

Уже ставши відомим ботаніком, особливо завдяки його роботам по лишайникам, він влаштувався у Москві у січні 1804 та керував кафедрою ботаніки у Московському університеті, а також Ботанічним садом, ставши першим його директором. Працюючи у Москві, Гофман опублікував класичну монографію про родину Зонтичні ( Genera Plantarum Umbelliferarum , 1814, 1816), а також описав флору Ботанічного саду Московського університету (3 528 видів рослин; 1808). Гофман зібрав великий гербарій, який увійшов у історію гербарію Московського університету.

Г. Ф. Гофман помер 17 березня 1826 року у Москві.

Праці[ред. | ред. код]

  • «Enumeratio lichenum iconibus et descriptionibus illustrata» — Erlangae: W.Waltheri. 1784. 148 p.(лат.)
  • Historia salicum, iconibus illustrata (1785—1787, Лейпциг)
  • Vegetabilia: cryptogama (1787, Ерланген)
  • Nomenclator Fungorum (1789—1790, Берлін, в двох томах)
  • «Deutschlands Flora» — Ерланген. 1791, 1795.(нім.)
  • Descriptio et adumbratio plantarum e classe cryptogámica Linnaei qua lichenes dicuntur… (1789—1801)
  • Enumeratio plantarum et seminum hort botanici mosquensis (1808, Москва)
  • «Genera Plantarum Umbelliferarum» [Архівовано 6 серпня 2020 у Wayback Machine.] — MOSQUAE: N.S.Vsevolozskianis. 1814. 222 p.(лат.)
  • Herbarium vivum, sive collectio plantarum siccarum, Caesareae Universitatis Mosquensis. Pars secunda, continens plantarum copiam, in omni terra a cel. botanicis collectam, secundum Systema Linnaeanum digestam, ad positis Systematis Naturalis Jussievii ordinibus, a G. Fr. Hoffmann (1825, Москва)

Названі на честь Гофмана[ред. | ред. код]

У 1787 році шведський ботанік Петер Улоф Сварц описав рід рослин родини Маренові (Rubiaceae) та назвав на честь Гофмана — Гофманія (Hoffmannia).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. IPNI,  Hoffm.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Липшиц С. Ю. Профессор ботаники Московского Университета, один из основателей Московского Общества испытателей природы Георг-Франц Гофман (G. F. Hoffmann) (1761—1826) и его ученик Л. Ф. Гольдбах (1793—1824). — М. : Изд-во МОИП, 1940.
  • Павлов В. Н. История возникновения и развития Гербария // Гербарий Московского университета (MW) / В. Н. Павлов, И. А. Губанов, А. В. Барсукова, Т. В. Багдасарова. — М. : Изд-во Моск. ун-та, 1978. — С. 5—22.
  • Некролог профессора ботаники при Московском университете Георга Франца Гофмана // Московские ведомости. — 1826. — 27 марта.
  • Франц Гофман, профессор ботаники при Московском университете // Северная пчела. — 1826. — № 38. — С. 3—4.
  • Франц Гофман, профессор ботаники при Московском университете // Биографический словарь профессоров и преподавателей Московского университета. — М., 1855. — Т. 1. — С. 354—361.

Посилання[ред. | ред. код]