Георг Філіп Телеман

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Telemann.jpg

Георг Філіп Телеман (нім. Georg Philipp Telemann; *14 березня 1681 - 1767) — німецький композитор епохи бароко, органіст, капельмейстер. Використовував анаграматичний псевдонім Меланте.

Біографія[ред.ред. код]

Георг Філіпп Телеман народився в Магдебурзі 14 березня 1681 році, в родині проповідника; у три роки втратив батька; музиці навчався в міській латинській школі, пізніше брав уроки теорії музики у К. Кальвера; грав на багатьох музичних інструментах, але систематичної музичної освіти не отримав. Ще в шкільні роки написав свою першу оперу - «Сигізмунд» (Sigismundus). У 1701-1704 роках Телеман вивчав право в Лейпцігському університеті; в цей період він створив при університеті студентське товариство Collegium Musicum (1702), яким у подальшому керував І. С. Бах, служив органістом в одній з лейпцігських церков, написав ряд кантат для церкви святого Томи; складав для міського театру опери, в яких сам виконував тенорові партії, диригував. У 1704-1708 роках Телеман служив капельмейстером при дворі графа Е. фон Промніца в Зорані (нині Жари (Жори), Польща); в 1708-1712 роках - капельмейстером при дворі герцога Саксен-Ейзенахского, з 1712 року був кантором і музичним директором під Франкфуртом-на-Майні, де керував також музичними зборами товариства «Фрауенштейн». З 1721 року Телеман жив у Гамбурзі; тут він був міським кантором, заснував Collegium musicum і музичний журнал «Der getreue Musikmeister» (в 1728 році), займався організацією концертів за участю видатних музикантів того часу, в тому числі І. С. Баха, сприяв відкриттю в 1761 році першого в Німеччині спеціального концертного залу. У 1737 році Телеман здійснив поїздку в Париж, де його твори користувалися великим успіхом. У 1734 році написав «Вправи в співі, грі і генерал-басі», де знайшли собі місце не тільки елементи музики і гармонії, але і правила моралі. У 30-х роках Телеман написав три варіанти своєї автобіографії: перший був опублікований І. Маттезоном в 1731 році в «Grosse Generalbassschule», другий ним же в 1740 році в «Grundlage einer Ehrenpforte», третій варіант в 1732 році був використаний І. Г . Вальтером при написанні статті про композитора для музичного словника («Musikalisches Lexikon oder musikalische Bibliothek»). Помер 25 червня 1767 року у Габурзі. У 1961 році в Магдебурзі було засновано Товариство Г. Ф. Телемана (Arbeitskreis G. Ph. Telemanns), що займається пропагандою його творчості та виданням його творів.

Творчість[ред.ред. код]

Георг Філіпп Телеман працював у всіх існуючих у той час музичних жанрах; він вільно володів технікою поліфонічного письма, але в прагненні до більшої доступності прийшов до нового для того часу гомофонія письма; його музика вбирала в себе досягнення різних національних шкіл, у тому числі французької та польської. Перу Телемана належать 44 циклу пасіони (твори на Страсті Господні), з яких відомі 23, більше 20 річних циклів духовних кантат, 52 церковні служби і безліч ораторій. Він є автором 44 опер різних жанрів, у тому числі комічних (збереглися лише 7), 700 арій, близько 600 оркестрових сюїт (увертюр), з яких збереглися 126, а також близько 170 концертів для різних виконуючих соло інструментів, квартетів та інших ансамблів, в тому числі тріо-сонат, 36 фантазій для клавіру, фуг для клавіру і органу та інших творів. До багатьох своїх опер і кантат Телеман сам писав текст.

Див. також[ред.ред. код]

На честь композитора названо астероїд 4246 Телеманн.