Гепард
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Гепард | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Охоронний статус | ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||
| Acinonyx jubatus (Schreber, 1775) |
||||||||||||||||||
![]() Поширення гепарда |
||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||
| Acinonyx venator Brookes, 1828 | ||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||
|
Гепард або пардус (лат. Acinonyx jubatus) — ссавець сімейства котячих, найшвидший представник класу, він здатний розвивати швидкість до біля 110 км/год.
Зміст |
[ред.] Зовнішній вигляд
Помітно відрізняється від інших представників сімейства котячих. Тіло струнке і здається навіть крихким, але насправді вони володіють розвиненою мускулатурою і практично не мають жирових відкладень. У гепарда невелика голова, високо розташовані очі і маленькі закруглені вуха. Забарвлення пісочно-жовте, з розкиданими по всьому тілу дрібними чорними плямами, а з боків морди — тонкі чорні смуги. Гепарди — одні з небагатьох представників котячих, нездібних втягувати кігті. Маса дорослого гепарда складає 40-65 кг, довжина тіла — від 115 до 140 см, досить масивний хвіст має довжину до 80 см.
[ред.] Розмноження
Вагітність у гепардів триває 85-95 діб, після чого на світло з'являються від двох до п'яти котенят. Вони залишаються з матір'ю від 13 до 20 місяців. Живуть гепарди до 20 років. Іноді до 25 років, але дуже рідко.
[ред.] Живлення
Гепарди — денні хижаки. Вони полюють переважно на дрібних копитних — газелей, імпал, телят гну, — а також на зайців. На відміну від інших котячих, гепарди полюють, переслідуючи здобич, а не із засідки. Спочатку вони наближаються до вибраної жертви на відстань близько 10 метрів (при цьому практично не ховаючись), а потім намагаються зловити її в короткому забігу. Здобич зазвичай збиває з ніг ударом лапи, а потім душить. Якщо за короткий час гепардові не вдається наздогнати свою жертву, він відмовляється від продовження полювання, тому що через величезної витрати енергії нездібний на тривалу гонитву.
[ред.] Розповсюдження
Гепарди мешкають в Африці, а також в Індії, Передній і Середній Азії. В даний час азіатський гепард практично зник. У Туркменії їх востаннє бачили в 1960-х рр. Через свій спосіб полювання, вони віддають перевагу відкритим просторам: савани, напівпустелі і тому подібне. В Африці гепард — найслабкіший з крупних хижаків. Гієни, леопарди і леви можуть відбирати здобич у гепардів і вбивати їх дитинчат.
[ред.] Еволюція
Гепарди частково вимерли під час останнього льодовикового періоду. Гепарди, що існують зараз, — близькі родичі, тому у них спостерігаються ознаки генетичної звироднілості, викликаної кровозмішенням. Наприклад, у гепардів дуже високий рівень дитячої смертності: до 70 % дитинчат не доживають до року.
Раніше гепардів через їх особливу тілобудування виділяли в самостійну підродину гепардових (Acinonychinae), проте молекулярно-генетичні дослідження виявили їх близьку спорідненість з родом пум, через що їх сталі відносити до підродини малих кішок (Felinae).
[ред.] Гепард в Україні
На Русі мисливських гепардів називали пардусами. Руські князі використовували їх на полюванні. Доглядали цих тварин «пардусники», особливі княжі мисливці.
В «Повісті врем'яних літ» пардус — символ швидкості, мужності і сили. Літописець часто називає Святослава Хороброго пардусом.
[ред.] Посилання
- Cheetah Conservation Fund — фонд збереження гепарда (англ.)
- De Wildt Cheetah and Wildlife Trust — фонд збереження гепарда (англ.)
- Fake Flies and Cheating Cheetahs — вимірювання швидкості гепарда (англ.)
- Mutant Cheetahs — інформація про кольорові морфи гепарда (англ.)
![]() |
Це незавершена стаття з теріології (ссавцезнавства). Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |



