Гепард

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Перейти до: навігація, пошук
Гепард

Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Хижі (Carnivora)
Родина: Котові (Felidae)
Підродина: Гепардові (Acinonychinae)
Pocock, 1917
Рід: Гепард (Acinonyx)
Brookes, 1828
Вид: Гепард
Біноміальна назва
Acinonyx jubatus
(Schreber, 1775)
Поширення гепарда
Поширення гепарда
Синоніми
Acinonyx venator Brookes, 1828
Посилання
Віківиди: Acinonyx jubatus
NCBI: 32536

Гепард або пардус (лат. Acinonyx jubatus) — ссавець сімейства котячих, найшвидший представник класу, він здатний розвивати швидкість до біля 110 км/год.

Зміст

[ред.] Зовнішній вигляд

Помітно відрізняється від інших представників сімейства котячих. Тіло струнке і здається навіть крихким, але насправді вони володіють розвиненою мускулатурою і практично не мають жирових відкладень. У гепарда невелика голова, високо розташовані очі і маленькі закруглені вуха. Забарвлення пісочно-жовте, з розкиданими по всьому тілу дрібними чорними плямами, а з боків морди — тонкі чорні смуги. Гепарди — одні з небагатьох представників котячих, нездібних втягувати кігті. Маса дорослого гепарда складає 40-65 кг, довжина тіла — від 115 до 140 см, досить масивний хвіст має довжину до 80 см.

[ред.] Розмноження

Вагітність у гепардів триває 85-95 діб, після чого на світло з'являються від двох до п'яти котенят. Вони залишаються з матір'ю від 13 до 20 місяців. Живуть гепарди до 20 років. Іноді до 25 років, але дуже рідко.

[ред.] Живлення

Гепарди — денні хижаки. Вони полюють переважно на дрібних копитних — газелей, імпал, телят гну, — а також на зайців. На відміну від інших котячих, гепарди полюють, переслідуючи здобич, а не із засідки. Спочатку вони наближаються до вибраної жертви на відстань близько 10 метрів (при цьому практично не ховаючись), а потім намагаються зловити її в короткому забігу. Здобич зазвичай збиває з ніг ударом лапи, а потім душить. Якщо за короткий час гепардові не вдається наздогнати свою жертву, він відмовляється від продовження полювання, тому що через величезної витрати енергії нездібний на тривалу гонитву.

[ред.] Розповсюдження

Гепарди мешкають в Африці, а також в Індії, Передній і Середній Азії. В даний час азіатський гепард практично зник. У Туркменії їх востаннє бачили в 1960-х рр. Через свій спосіб полювання, вони віддають перевагу відкритим просторам: савани, напівпустелі і тому подібне. В Африці гепард — найслабкіший з крупних хижаків. Гієни, леопарди і леви можуть відбирати здобич у гепардів і вбивати їх дитинчат.

[ред.] Еволюція

Гепарди частково вимерли під час останнього льодовикового періоду. Гепарди, що існують зараз, — близькі родичі, тому у них спостерігаються ознаки генетичної звироднілості, викликаної кровозмішенням. Наприклад, у гепардів дуже високий рівень дитячої смертності: до 70 % дитинчат не доживають до року.

Раніше гепардів через їх особливу тілобудування виділяли в самостійну підродину гепардових (Acinonychinae), проте молекулярно-генетичні дослідження виявили їх близьку спорідненість з родом пум, через що їх сталі відносити до підродини малих кішок (Felinae).

[ред.] Гепард в Україні

На Русі мисливських гепардів називали пардусами. Руські князі використовували їх на полюванні. Доглядали цих тварин «пардусники», особливі княжі мисливці.

В «Повісті врем'яних літ» пардус — символ швидкості, мужності і сили. Літописець часто називає Святослава Хороброго пардусом.

[ред.] Посилання

Commons
ВікіСховище має мультимедіа-дані до цієї статті:


Панда Це незавершена стаття з теріології (ссавцезнавства).
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.

Особисті інструменти