Гепард

Гепард, або "пардус" (лат. Acinonyx jubatus) — ссавець родини котових; найшвидший представник класу, здатний розвивати швидкість до 110 км/год. Гепарди єдині з великих кішок, які можуть муркотіти. Приручених гепардів у минулому часто використовували для полювання на антилоп. Назву "пардус" застосовують також для одного з африканських видів пантер - пантери плямистої (Panthera pardus). Етимологія: лат. а — «без, не», грец. κινώ — «рухатись», грец. ὄνυξ — «пазур», натякаючи на кігті, які не можуть втягуватися в подушечки.

Зовнішній вигляд

Помітно відрізняється від інших представників родини котових. Тіло струнке і здається навіть крихким, але насправді вони володіють розвиненою мускулатурою і практично не мають жирових відкладень. У гепарда невелика голова, високо розташовані очі і маленькі закруглені вуха. Забарвлення піщано-жовте, з розкиданими по всьому тілу дрібними чорними плямами, а з боків писка;— тонкі чорні смуги. Гепарди — одні з небагатьох представників котових, нездатних втягувати кігті. Маса дорослого гепарда становить 40-65 кг, довжина тіла — від 115 до 140 см, досить масивний хвіст має довжину до 80 см.

Розмноження

Вагітність у гепардів триває 85-95 діб, після чого на світ з'являється від двох до п'яти кошенят. Вони залишаються з матір'ю від 13 до 20 місяців. Живуть гепарди до 20 років. Іноді до 25 років, але дуже рідко.

Живлення

Гепарди — денні хижаки. Вони полюють переважно на дрібних копитних — газелей, імпал, телят гну, — а також на зайців. На відміну від інших котових, гепарди полюють, переслідуючи здобич, а не із засідки. Спочатку вони наближаються до вибраної жертви на відстань близько 10 метрів (при цьому практично не ховаючись), а потім намагаються зловити її в короткому забігу. Здобич зазвичай збиває з ніг ударом лапи, а потім душить. Якщо за короткий час гепардові не вдається наздогнати свою жертву, він відмовляється від продовження полювання, тому що через величезної витрати енергії нездатний на тривалу гонитву.

Розповсюдження

Гепарди мешкають в Африці, а також в Індії, Передній і Середній Азії. В наш час^[Коли?] азіатський гепард практично зник. У Туркменії їх востаннє бачили в 1960-х рр. Через свій спосіб полювання, вони віддають перевагу відкритим просторам: савани, напівпустелі і тому подібне. В Африці гепард — найслабкіший з крупних хижаків. Гієни, леопарди, леви, орли можуть відбирати здобич у гепардів і вбивати їх дитинчат.

Еволюція

Гепарди частково вимерли під час останньої льодовикової доби. Гепарди, що існують зараз, — близькі родичі, тому у них спостерігаються ознаки генетичної звироднілості, викликаної кровозмішенням. Наприклад, у гепардів дуже високий рівень дитячої смертності: до 70 % дитинчат не доживають до року.

Раніше гепардів через їх особливу тілобудуву виділяли в самостійну підродину гепардових (Acinonychinae), проте молекулярно-генетичні дослідження виявили їх близьку спорідненість з родом пум, через що їх стали відносити до підродини малих кішок (Felinae). Є пропозиції виділити рід Puma і рід Acinonyx (які відділилися один від одного близько 4.9 млн. років тому) у трибу Acinonychini.

Гепард в Україні

Гепард, Ялтинський зоопарк

На Русі мисливських гепардів називали пардусами. Руські князі використовували їх на полюванні. Доглядали цих тварин «пардусники», особливі княжі мисливці. В «Повісті врем'яних літ» пардус — символ швидкості, мужності і сили. Літописець часто називає Святослава Хороброго пардусом.

Нині гепарди представлені в українських зоопарках, зокрема в Ялтинському.

Посилання

• Cheetah Conservation Fund — фонд збереження гепарда (англ.)
• De Wildt Cheetah and Wildlife Trust — фонд збереження гепарда (англ.)
• Fake Flies and Cheating Cheetahs — вимірювання швидкості гепарда (англ.)
• Mutant Cheetahs — інформація про кольорові морфи гепарда (англ.)
• Вчені знайшли улюблені парфуми гепардів (рос.мов)
• Stephen J. O'Brien and Warren E. Johnson (2007). The Evolution of Cats
• вебсайт МСОП

Галерея

• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
•