Гербурти

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Родовий герб Гербуртів

Ге́рбурти (пол. Herburtowie) — стародавній польський шляхетський рід німецького походження. Першими Гербуртами, які осіли в Галичині, були Вацлав Гербурт, Фрідріх Гербурт, Миколай Гербурт, отримавши від князя Владислав Опольчик, Львів?, Перемишль, Сянок. Деякі представники роду жили в Галичині (зокрема, заклали містечко Фельштин), інші — на Поділлі (зокрема, володіли містом Дунаївцями Хмельницької області).

Рід відомий з 1241 року. На початку XIV ст. деякі представники роду перебрались з Нижньої Саксонії через Моравію до Польщі.

Представники роду Гербуртів[ред.ред. код]

  • Дітріх Гербурт Павч з Ґродовіц (1373-близько 1400) — осадник на Русі часів Владислава Опольчика
    • Гербурт (Герборд Гербордович з Фельштина, Прилбичів, Брухналя) — син Герборда Павча, хорунжий перемишльський[1]
      • Северин (Зебжид) з Фельштина, Добромиля, Брухналя гербу Павевжа (або Гербурт, помер 1497) — львівський хорунжий[2]
  • Фрідріх Гербурт Павч з Хлипель та Фельштина (1373–1440),
    • Гербурт Якуб з Однова (1460–1498) — син Фридруша Павча (1373–1440), чоловік Анни Яричівської з Княгиничів.
      • Фридерик — хорунжий львівський, син Якуба з Однова (1460–1498) та Анни Яричівської з Княгиничів.
    • Ян Гербурт з Однова — син Фридруша Павча (1373–1440)
  • Миколай Гербурт Щасний  — львівський староста — 1450 року на Сліпій горі у Тернаві побудував перший дерев'яний замок[3]

Примітки[ред.ред. код]

  1. O.Łaszyńska. Herburt (Herbord Herbordowicz z Felsztyna, Przyłbic i Bruchnalia), (poł. XV w.) / Polski Słownik Biograficzny. Wrocław — Warszawa — Kraków: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1960–1961.— Tom IX/3. — Zeszyt 42. — S. 439 (пол.)
  2. O.Łaszyńska. Herburt Seweryn (Zebrzyd) z Felsztyna, Dobromilia i Bruchnalia h. Pawęża albo Herburtowa (zm. 1497) / Polski Słownik Biograficzny.- Wrocław — Warszawa — Kraków: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1960–1961.- Tom IX/3. — Zeszyt 42. — S. 450 (пол.)
  3. Родзинка Старосамбірщини — замок Гербуртів
  4. R.Żelewski. Herburt Mikołaj z Dziedziłowa, h. własnego (ok 1544–1602)… S. 449–450
  5. E. Janas, W. Kłaczewski, J. Kurtyka, A. Sochacka (opracowali). Urzędnicy podolscy XIV–XVIII wieków. — Kórnik, 1998. 243 s. ISBN 83-85213-00-7 całość, ISBN 83-85213-22-8. s. 69
  6. O.Łaszyńska. Herburt Piotr z Felsztyna, Boisk, odnowa, zwany Odnowskim, h. Pawęża albo Herburtowa (1485–1532)… S. 450
  7. J.Małecki. Herburt Jan h. własnego (zm. ok. 1570) … s. 439–440
  8. E. Janas, W. Kłaczewski, J. Kurtyka, A. Sochacka (opracowali). Urzędnicy podolscy XIV–XVIII wieków. — Kórnik, 1998. 243 s. ISBN 83-85213-00-7 całość, ISBN 83-85213-22-8. s. 67
  9. S.Cynarski. Herburt Jan Lew z h. Pawęża (ok. 1603- ok. 1631) // Polski Słownik Biograficzny.- Wrocław — Warszawa — Kraków: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1960–1961.- Tom IX/3. — Zeszyt 42. — S. 321–480 (пол.) s. 446
  10. R.Żelewski. Herburt Mikołaj h. własnego (рo 1524–1593) // Polski Słownik Biograficzny.- Wrocław — Warszawa — Kraków: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1961.- Tom IX/3. — Zeszyt 42. — S. 321–480 (пол.) s. 447–449
  11. R.Żelewski. Herburt Mikołaj z Dziedziłowa, h. własnego (ok 1544–1602) // Polski Słownik Biograficzny.- Wrocław — Warszawa — Kraków: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1960–1961.- Tom IX/3. — Zeszyt 42. — S. 321–480 (пол.) S. 449–450
  12. Каспер Несецький. Корона польська.- Львів, 1738. Т. 2. — С. 168 (пол.)
  13. Książęta Zbarascy (01) (пол.)
  14. Sobiescy (01) (пол.)
  15. Górkowie (01) (пол.)
  16. Sapiehowie (05) (пол.)
  17. K.Chłapowski. Stanisławski Baltazar (Bakcer) h. Pilawa (zm. 1610) / Polski Słownik Biograficzny.— Wrocław — Warszawa — Kraków: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk. — Tom ХLII/1, zeszyt 172.— 1-132 s.—   S. 112 (пол.)
  18. Kołowie (01) (пол.)
  19. Kostkowie (01) (пол.)

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]