Герб Києва

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Герб Києва
COA of Kyiv Kurovskyi.svg
Деталі
Носій Київ
Затверджений 18 квітня 1995 року
Проект герба Києва (автор Ю. Соломінський)

Герб Ки́єва — геральдичний символ столиці України міста Києва, затверджений рішенням Київської міської ради № 57 від 18 квітня 1995 року. Опис: срібний Архангел Михаїл із вогняним мечем та щитом із хрестом на синьому щиті.

Історія[ред.ред. код]

Русь[ред.ред. код]

Популярним мотивом символіки Київського князівста починаючи від правління Володимира Мономаха був архангел Михаїл. Архангел, що вражав змія списом був зображений і на князівських печатях ХІІ — ХІІІ століть. Ймовірно, архангел — патрон Мономаховичів — поступово стає символом князівства. Втім використання цього символа саме як герба Києва і Київщини, документально не зафіксовано, позаяк в даний період геральдика не набула поширення на руських землях.

Хоча Архангел Михаїл відомий з XII століття як певний династичний знак київських Мономаховичів — Мстислава І (1125 − 1132) та його нащадків, однак зв'язок Архістратига Михаїла з Києвом значно давніший і за легендами сягає дохристиянських часів — символ змієборця. Уже через століття після прийняття християнства київський князь Святополк Ізяславич спорудив у Києві величний Михайлівський Золотоверхий собор — навпроти Софії Київської[1].

Литовсько-польська та козацька доба[ред.ред. код]

Найстаріше зображення герба міста Києва в кольорі міститься в гербовнику Конрада Ґрюненберґа з 1480 року[2].

Раніше появу міського герба пов'язували з отриманням магдебурзького права. За останніми дослідженнями, Київ отримав магдебурзький привілей 1494 року. Проте, дані про герб у цей період були невідомі[3].

Дослідник київських печаток Кость Антипович датував найдавнішу печатку з гербом міста приблизно 1500 роком[4]. На ній в заокругленому щиті зображено лук зі стрілою (чи двома стрілами), який натягують дві висунуті з хмари руки. Ймовірно, такий герб символізував порубіжне значення Києва, жителі якого постійно захищалися від нападів ворогів, переважно татар. Традиційно куша або лук фігурував у європейській геральдиці як символ диких і войовничих народів, або регіонів де ведеться війна[5].

В гербовнику Бартоша Папроцького 1578 р. гербом міста Києва був Св. Юрій.

Герб з кушею пробув київським гербом аж до XVIII століття. Його зображення зафіксоване на міських хоругвах XVII століття, що зберігається у Трофейній колекції Військового музею Стокгольма. Хоча у пізньому середньовіччі київським міським гербом була «рука з кушею», гербом Київської землі слугував Архангел. Так, Київське воєводство у складі Речі Посполитої мало такий герб: червоний щит із зображенням срібного ангела з опущеним мечем і піхвами.

1595 року герб міста міг зазнати змін. Саме тоді київський єпископ Ю. Верещинський запропонував проект адміністративної реформи Києва. Місто мало бути роздільний на три окремі самоврядні міста. Для кожного з міст Верещинський запропонував проект герба: для Подолу — витягнута з хмари рука, що тримає королівський скіпетр «замість існуючого варварського лука з двома стрілами»; для нагірної «королівської» частини міста — витягнута з хмари рука, що тримає королівський вінець; для Кудрявськой гори із замком біськупа — в пересіченому щиті вгорі митра, а внизу герб Верещинських. Проектам не призначено було здійснитися[6].

На печатці 1630 року в гербі вже немає хмари, лук видозмінюється в розташований «у стовп» (тобто вертикально) арбалет, який тримає одна рука. Такий трансформований символ маємо на всіх інших київських міських печатках до 1780 року[7].

За часів Речі Посполитої герб воєводства був відмінним від міського. Його розміщували в трійці найвищих гербів цієї держави — поряд з польським орлом та литовським вершником. За козацької держави герб Архістратига ставили поряд з родовим гербом кожного гетьмана, а за московського панування його введено до великого герба Російської імперії і розміщено в центрі, поряд з двоголовим орлом, та внизу, па щиті сполучених гербів великих князів[8].

Російська імперія[ред.ред. код]

У московській державі не розрізняли герби міські і герби земельні. Так, «герб Київський» із срібним Архангелом на блакитному тлі із царського Титулярника 1672 року[Джерело?] пізніші дослідники трактують не лише як земельний, а і як міський. Це й же герб виступає у ролі земельного символу Київського полку в гербовнику 1730 року.

4 (15) червня 1782 року був затверджений новий герб міста. Російський геральдист П. П. фон Вінклер у своїй книзі «Гербы городовъ, губерній, областей и посадовъ Россійской Имперіи, внесенные въ полное собраніе законовъ съ 1649 по 1900 годъ» подає такий опис герба: «Архангел Михаїл у срібному одязі, у лазуровому полі.»

Загалом, тенденція заміни старих міських гербів на земельні була характерна для України катерининських часів. Втім, кияни не дуже радо прийняли катерининську реформу. Київський магістрат продовжував використовувати стару печатку з кушею щонайменше два роки по запровадженню нового герба[9].

З XIX століття зображення Архістратига вміщували на верхній частині гербових щитів багатьох міст Київської губернії — Василькова,Черкас, Канева, Чигирина, Звенигородки й Таращі.

У архітектурі та скульптурі інколи були відхилення від іконографічних зображень герба. Так, на п'єдесталі пам'ятнику Володимиру Великому, відкритого 1853 року, помістили горельефну емблему Києва з опущеним мечем у руках Архангела.

1859 року геральдист Борис Кене запропонував герб міста увінчати шапкою Мономаха на згадку про історичний великокняжий стіл, який знаходився у місті, та добавити декор — колоски пшениці, перевиті Олександрівською орденською стрічкою (як символ хліборобського центру імперії). На практиці герб Києва під шапкою Мономаха не набув поширення (тим більше, що наступник Кене на посаді керуючого — Олександр Барсуков — повів справу до спрощення міських гербів).

Київська влада була не проти включення шапки Мономаха в міський герб, але просила замість олександрівської стрічки ввести володимирську (орден Святого Володимира мав червону стрічку з чорними облямівками). така пропозиція мотивувалася видатною роллю князя Володимира в історії Києва. Після тривалих зволікань відповідний проект було височайше затверджено у лютому 1917 року.[10]

Доба визвольних змагань[ред.ред. код]

Проект Герба Києва Г. Нарбута

В часи української революції 1917 року і постання УНР велися спроби замінити герб. Так, у 1918 році відповідальний за розробку українських гербів Георгій Нарбут розробив проект нового герба Києва, що поєднував зображення архангела Михаїла і тризуб Володимира. Проте затвердити новий герб не вдалося через агресію російських більшовиків[11].

Радянська доба[ред.ред. код]

Герб Києва часів УРСР (19691995)

У радянський час до 1960-х років місто було без герба (є відомості про ініціативу міськвиконкому у 1944—1945 щодо розробки київського герба, яка не принесла результату). Проте, коли 1965 року Київ був урочисто нагороджений званням «місто-герой», з'явилося бажання якось відзначити цю «зірочку» в міській символіці. Звідси народився задум створити радянський герб столиці УРСР.

З цією метою у грудні 1966 року було оголошено відкритий конкурс. Він проходив у три тури і тривав до 1968 року. Кращим був визнаний варіант архітектора-художника Флоріана Юр'єва і скульптора Бориса Довганя. Герб затверджений 22 серпня 1969 року.

Опис герба: щит, поділений на червону (праву) і синю (ліву) частини, посеред яких розміщувалось стилізоване зображення квітучої гілки каштана, оперезане зображенням стародавнього герба Києва — лука. У верхній частині щита розміщувався напис «Київ». Сам щит був вставлений у щит «слов'янської форми», у горішній частині якого знаходився соціалістичний символ — зображення серпа і молота, а знизу — «Золота Зірка» Героя Радянського Союзу, як знак статусу міста-героя. У цілому, радянський герб Києва не відповідав законам геральдики, а слугував, скоріше, емблемою міста, ніж гербом.

Сучасна доба[ред.ред. код]

Один із проектів герба Києва, винесений на розгляд Київради (авторство: Ю. Соломінського, за участі Г. Куровського)

Після отримання Україною незалежності герб Києва вкотре було змінено. 1995 року рішенням Київради (за рішення проголосувало 36 депутатів Київради) місту повернули герб часів Російської імперії — стилізоване зображення архангела Михайла[12].

Київська іська Рада народних депутатів

розпорядження
Від 25.05.95 № 10-с
м. Київ
Про питання використання герба міста Києва
На підставі рішення першої сесії дванадцятого скликання Київської міської Ради народних депутатів від 18 квітня 1995 року № 57 «Про герб міста Києва», а також на виконання доручення сесії Київської міської Ради народних депутатів щодо затвердження Положення про використання герба міста Києва:
1. Запровадити, як один із засобів подання та використання герба Києва, прапор міста із зображенням Архангела Михаїла.
2. Затвердити опис прапора міста Києва, схвалений постійною комісією Київради з гуманітарних питань та Художньою радою при головному художнику міста Києва (додається).
3. Провести 27 травня 1995 року об 11 год. 30 хв. Урочистий підйом прапора міста Києва на щоглі перед фасадом будинку Київради на вулиці Хрещатик, 36.
4. Доручити заступникові голови Київради з виконавчої роботи Ковтуну В. К. у двотижневий термін розробити та подати на затвердження Положення про прапор міста Києва.
Голова Л. Косаківський[13]

У графічному проекті було зазначено авторство Ю. Соломінського, за участі Г. Куровського. Десь через тиждень від творчих спілок подано листа, що малюнок виконаний на низькому художньому рівні. Зважаючи на це, обидва художники вдялися самостійно його перемальовувати, створивши, таким чином, ще два варіанти міського герба. Опис герба робився під зображення варіанту Г. Куровського:

Опис герба міста Києва

Герб Києва, поданий до опису
Архангел Михаїл символізує світлі сили, готові боронити Київ від лиха.
Постать Архангела Михаїла у білій княжій сорочці, військовому вбранні з срібним обладунком, декорованим стилізованим диском Сонця, зображено на блакитному тлі давньоруського (варязького) щита.
У правій руці Архангела Михаїла — повернутий у бік вогняний меч, символ захисту, у лівій — срібний щит у золотому облямуванні із зображенням золотого хреста, символ Світла та Християнської віри.
Темно-малиновий плащ, за давньоруською традицією, скріплений з правого боку золотою фібулою.
Білі Архангельські крила прикрашені золотими смугами.
Золотий німб — символ святості[14].
Проект герба Києва (автор Ю. Соломінський)

1995 року коли було затверджено герб, у місцевому бюджеті бракувало грошей для його впровадження. Пізніше, коли гроші з'явились, постало практичне питання — які прапори міста слід виготовляти (прапор мав містити архангела з герба)? Фірми виготовляли спочатку на фіолетовому, а згодом і на синьому фоні зображення Архістратига у варіанті Г. Куровського, а пізніше, з невідомих причин, — у варіанті Ю. Соломінського.

У березні 2009 року робоча група при Київраді затвердила новий вигляд герба столиці. У його центрі розташована постать Архістратига Михаїла, який тримає у правій руці вогненний меч, а у лівій — овальний щит із арбалетом на ньому. Проте, подальшого затвердження даний проект не набув.

Опис проекту герба:

Герб (повний герб).

Так виглядає сучасний герб Києва згідно з правилами УГТ

У синьому полі гербового щита із закругленою нижньою частиною срібний святий Архістратиг Михайло у срібному обладунку та скріпленою фабулою плащі, із золотим німбом, із золотим полум’яним мечем у правій руці та зі срібним овальним щитом — у лівій. На овальному щиті вміщено зображення арбалета — «куші», покладеного у стовп (вертикально).

Гербовий щит розміщено на золотому бароковому картуші та увінчано золотою трьохзубцевою міською мурованою короною (лат. Corona Muralis).

Малий герб.

У синьому полі гербового щита із закругленою нижньою частиною срібний святий Архістратиг Михайло у срібному обладунку та скріпленою фабулою плащі, із золотим німбом, із золотим полум'яним мечем у правій руці та зі срібним овальним щитом — у лівій. На овальному щиті вміщено зображення арбалета — «куші», покладеного у стовп (вертикально)[15].

Використання герба[ред.ред. код]

Проект герба О. Руденка

27 травня 1995 року герб Києва,[16] освячений представниками всіх релігійних конфесій, установили на фасаді будинку мерії, а прапор міста підняли на щоглі перед будинком Київради.[17]

Згідно з Положенням про використання Герба міста Києва, затвердженим Київрадою, герб міста Києва розміщується:

  • на будинку Київської міської ради та адміністрації;
  • у залі, де проводяться сесії Київської міської ради та засідання виконавчого комітету;
  • у залі, де проводяться офіційні переговори за участю голови ради або за його дорученням керівниками міської ради;
  • на білетах грошово-речової лотереї, облігаціях місцевої позики;
  • на будинках залізничного, річкового, аеро- та автобусних вокзалів, а також на головних автомагістралях на в'їзді до міста Києва (поруч із покажчиками).

Одним із засобів подання та використання герба Києва є прапор міста Києва із зображенням Архангела Михаїла. Використання зображення герба в інших випадках здійснюється за розпорядженням голови Київської міської ради.

Використання зображення герба та прапора міста Києва юридичними особами та громадянами в комерційних цілях здійснюється у порядку, встановленому рішенням Київради «Про введення збору за право на використання символіки міста Києва».[18]

Прапор міста Києва
Прапор міста Києва (варіант)

Згідно із розпорядженням голови Київської міської ради народних депутатів від 25.05.95 р. головний елемент герба мав розташовуватися на прапорі міста Києва:

Додаток

до розпорядження голови
Київської міської ради
народних депутатів
від 25.05.95 р. № 10-с
ОПИС прапора міста Києва
Прапор міста Києва являє собою прямокутне полотнище синього кольору з зображенням у його центральній частині на відстані 3/10 довжини від древка постаті Архангела Михаїла, обрамлене золотою смугою з бахромою. Відношення ширини прапора до його довжини — 2:3.
Секретар В. Ковтун[19]

Герби сучасних районів Києва[ред.ред. код]

Наразі всі райони міста мають свої герби. Частина цих гербів мають як елемент Архангела Михаїла, що символізує приналежність до Києва.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. http://horugva.ucoz.ru/photo/shlem_jaroslava_vsevolodovicha_12_13_vv/35-0-318
  2. "Таке буває раз у століття" - в Києві представили реліквії міського самоврядування
  3. Гречило А. Герб Києва (кінець ХУ – 80-ті роки ХУІІІ ст.) // Пам’ятки України: Історія та культура. – 1997. – № 3. – С. 86
  4. Антипович К. Є. Київська міська печатка// Ювілейний збірник на пошану академіка Дмитра Ивановича Баталія з нагоди сімдесятої річниці життя та п'ятдесятих роковин наукової діяльності. — К., 1927. — 4.2. — С.831.
  5. Гречило А. Магдебурзьке право та питання герба міста Києва (кінець ХУ — 80-ті роки ХУІІІ ст.) // Самоврядування в Києві: Історія та сучасність. — К., 2000. — С. 147—157.
  6. Гречило А. До питання про герб Києва в кінці ХУ — кінці ХУІІІ ст. // Матеріали засідань іст. та археогр. коміс. НТШ в Україні. — 1999. — Вип. 2. — С. 93-98.
  7. ГАДА. — Фонд Архів Замойських. — Од. зб.337. — Арк.43.
  8. г.Киев
  9. Гречило А. Герб Києва (кінець ХУ – 80-ті роки ХУІІІ ст. ) // Пам’ятки України: Історія та культура. – 1997. – № 3. – С. 127.
  10. Дела наши геральдические (продолжение)
  11. Головченко В. Архангел Михаил. // Купола (Киев), 2005 г., вып. 1, С. 67–68.
  12. Росовецкий А. В 1995 на герб Киева вернулся архангел, а по Крещатику прошел предпоследний парад
  13. Про питання використання герба міста Києва
  14. Про герб міста Києва
  15. Робоча група ухвалила Герб та Прапор міста Києва
  16. Герб Києва — сайт Леоніда Косаківського
  17. Обращение депутатов киевсовета по вопросу изменения символики столицы Украины
  18. Положення про використання Герба міста Києва
  19. Опис прапора міста Києва

Джерела та література[ред.ред. код]

  • Битинський М. Герб — святий Архістратиг Михаїл Київський // Віра й культура (Вінніпег). — 1956. — № 12; 1957. — № 1; № 7; № 10-11; № 12.
  • Білокінь С. Герб міста Києва // Пам'ятки України. — 1990. — № 3. — С. 16-17.
  • Гломозда К. До історії київських гербів // Знак. — 1993. — Ч. 2.
  • Гречило А. Герб Києва (кінець ХУ – 80-ті роки ХУІІІ ст.) // Пам’ятки України: Історія та культура. – 1997. – № 3. – С. 86, 87, 127.
  • Гречило А. До питання про герб Києва в кінці ХУ — кінці ХУІІІ ст. // Матеріали засідань іст. та археогр. коміс. НТШ в Україні. — 1999. — Вип. 2. — С. 93-98.
  • Гречило А. Магдебурзьке право та питання герба міста Києва (кінець ХУ — 80-ті роки ХУІІІ ст.) // Самоврядування в Києві: Історія та сучасність. — К., 2000. — С. 147—157.
  • Дашкевич Я. За стародавні традиції нового герба Києва // Знак. — 1993. — Ч. 2.
  • Климкевич Р. Київський Архістратиг // Київ (Філадельфія). — 1956. — № 5. — С. 209—216.
  • Климовський Медаль Януша Радзивіла як свідчення про середньовічний герб Києва // Укр. іст. журн. — 1992. — № 2. — С. 40-48.
  • Ковалинский В. Герб Киева // Рабочее слово. — 1991. — 18 окт. — Герби міста Києва.
  • Кохан О. Проект герба Києва // Знак. — 1993. — Ч. 2.
  • Кохан О. Проект київської герадьдики // Знак. — 1993. — Ч. 4.
  • М[иронович] Д. Герб Києва // Краків. Вісті. — 1943. — 24 берез.
  • Оглоблін О. Герб міста Києва // Наука і суспільство. — 1994. — № 7-8. — С. 49-51.
  • Однороженко О. У справі герба міста Києва // Знак. — 1994. — Ч. 5.
  • Панченко В. Герб Києва // Київ. старовина. — 1994. — № 3. — С. 94-101: іл.
  • Плечко М. Герб Києва: Геральд. розвідка // Укр. дійсність (Берлін). — 1944. — 20 черв.
  • Полное собрание законов Российской империи: Кн. черт. и рис.: (Рис. гербов городов). — СПб., 1845. — Арк. 29.
  • Портреты, гербы и печати Большой гос. книги 1672 г. — СПб.: Изд. Археогр. ин-та, 1903. — Арк. 34.
  • Румянцева В. В. Эмблемы земель и гербы городов Левобережной Украины периода феодализма. — К.: Наук. думка, 1986. — 127 с.
  • Рум'янцева В. Київ: Герби міста // Наука і суспільство. — 1988. — № 2. — С. 43-44.
  • Рум'янцева В., Овсієнко О. Ф. Про давні герби Києва: До 1500-річчя Києва // Арх. України. — 1980. — № 3. — С. 63-65.
  • Савчук Ю. «Орел», «Погань» і «Михаїл-архангел»: [Про стародав. герб Києва] // Наука і суспільство. — 1993. — № 1. — С. 7.
  • Савчук Ю. Ось, Києве, герб твій… Київський герб як дзеркало еволюції міського самоврядування. // Політика і культура (ПІК). — 1999. — № 8. — С. 20-23.
  • Щербаківський Д. Реліквії старого київського самоврядування // Київ та його околиця в історії і пам'ятках. — К., 1926. — С. 218—264.

Посилання[ред.ред. код]