Гергієв Валерій Абісалович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Валерій Гергієв

Вале́рій Абіса́лович Ге́ргієв (ос. Гергиты Абисалы фырт Валери, рос. Валерий Абисалович Гергиев, нар. 2 травня 1953(19530502)) — російський диригент осетинського походження, народний артист Росії (1996). Герой Праці Російської Федерації (2013).

Біографія[ред.ред. код]

Народився у Москві. Виріс в Орджонікідзе (нині Владикавказ), в Північній Осетії, де навчався в музичному училищі по класах фортепіано і диригування. У 19721977 вчився в Ленінградській консерваторії, в роки навчання став лауреатом конкурсу ім. Караяна в Берліні та Всесоюзному конкурсі диригентів у Москві.

З 1977 працював асистентом головного диригента в Ленінградському театрі опери і балету (головним диригентом був Юрій Темірканов). З 1981 по 1985 керував Державним оркестром Вірменії, а в 1988, після переходу Темірканова в оркестр Ленінградської філармонії, зайняв місце головного диригента Ленінградського оперного театру. З 1996 — художній керівник Маріїнського театру. З 2002 художній керівник Московського Великоднього Фестивалю. З 2007 — головний диригент Лондонського симфонічного оркестру.

Нагороди і звання[ред.ред. код]

В.Гергієв має звання Артиста ЮНЕСКО в ім'я миру, є почесним громадянином міст Владикавказа, Ліона, Тулузи, почесним доктором Санкт-Петербурзького державного університету, почесним професором МГУ ім. М. В. Ломоносова, лауреатом двох державних премій Росії (1993, 1998), багаторазовим лауреатом театральних премій «Золотая маска» (с 1996 по 2000 гг.) і «Золотой софит» (1997, 1998, 2000 и 2003) та інших нагород і премій.

У 2004 році отримав звання Народний артист України.[Джерело?]

10 травня 2006 року Президент України Віктор Ющенко нагородив його орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня .[1]

1 травня 2013 року присвоєне звання Героя Праці Російської Федерації — один з перших п'яти нагороджених.[2]

Політична позиція[ред.ред. код]

У березні 2014 року підписав листа на підтримку політики президента Росії Володимира Путіна щодо російської військової інтервенції в Україну.[3].

Гергієв також відзначився антиукраїнськими заявами після відсторонення Віктора Януковича від влади:[4]

«Зараз ми чуємо відверто фашистські гасла. Вони звучать в Україні з вуст людей, які вже майже прийшли там до повного контролю над країною. І ось це «майже» є головним словом, головним питанням дня — чи зможемо ми не допустити тієї міжусобиці, що розповзається по Україні».
Оригінальний текст (рос.)

«Сейчас мы слышим откровенно фашистские лозунги. Они звучат на Украине из уст людей, которые уже почти пришли там к полному контролю над страной. И вот это «почти» является главным словом, главным вопросом дня — сможем ли мы не допустить той междоусобицы, что расползается по Украине».

...історично це не перша, не друга та навіть не третя спроба посварити два дійсно братніх народи.
Оригінальний текст (рос.)

...исторически это не первая, не вторая и даже не третья попытка поссорить два действительно братских народа.

Галерея[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]