Гереро (мова)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Гереро
Otjiherero
Поширена в: Намібія Намібія
Ботсвана Ботсвана
Ангола Ангола
Носії: 150 тис.
Писемність: латиниця
Класифікація: Нігеро-конголезька макросім'я
Бенуе-конголезька сім'я
Бантоїдна гілка
Група банту
Зона R
Офіційний статус
Офіційна: немає
Коди мови
ISO 639-1 hz
ISO 639-2 her
ISO 639-3 her

Гереро (очігереро) — мова народу гереро. Поширена в основному в Намібії, а також в Анголі і Ботсвані. Мова міжетнічної комунікації. Кількість носіїв 150 тис. осіб (1999, оцінка).

Гереро — одна з мов банту. За класифікацією М. Гасрі (1967–1971) має індекс R.31. Має ряд регіональних діалектів (районів Каоколенд і Мбандеру в Намібії, Махалапье в Ботсвані).

Фонетичні особливості: відкритий склад, наявність коротких і довгих голосних, глухих і дзвінких приголосних (фрикативних, плозивних, назальних), гармонія голосних і приголосних (див. Сингармонізм). Наголос квантитативний, пов'язаний (на передостанньому складі). Гереро — тональна мова (3 тони).

Визначальна риса граматичного ладу — наявність системи узгоджувальних класів (19 класів, з них 3 локативних з повною моделлю узгодження). Іменні показники-префікси мають двоскладову форму з початковою голосною /о/ (за винятком префікса 5-го класу е-). Дієслово закінчується на голосну /а/, може утворювати 7 так званих похідних суфіксальних форм (аплікатив, каузатив, пасив, реципрок та інші). Для дієслова характерна прогресивна асиміляція фінального -а під впливом голосного попереднього складу. Вказівні займенники мають 4 ступеня дальності-близькості. Порядок слів «суб'єкт + предикат + об'єкт».

Широко представлено словотвір за допомогою префіксів і суфіксів і словоскладання. У лексиці — запозичення з африкаанс, койсанської мови нама, англійської та німецької мов. Гереро активно поповнюється новою термінологією. Писемність створена на початку XX ст. на основі латинського алфавіту.

Посилання[ред.ред. код]

Wikimedia Incubator
В Інкубаторі Wikimedia існує тестовий розділ Вікіпедії мовою гереро

Література[ред.ред. код]

  • Meinhof C. Die Sprache der Herero in Deutsch-Süd-West Afrika. B., 1909;
  • Vedder H. Einführung in die Hererosprache. Namibib, 1956;
  • Damman E. Herero-texte. D., 1983;
  • Ohly R. Herero. Academic handbook. Windhoek, 1995. P. 1-3;
  • Idem. A grammatical sketch of Herero. Warsaw, 1999.

Словники:

  • Irle J. Deutsch-Herero Wörterbuch. Hamb., 1917.