Герефордська карта
Герефордська карта світу — найбільша за розмірами (158 на 133 см) карта європейського Середньовіччя (Mappa Mundi), що збереглася. Зберігається в Англії, в Герефордському соборі. Належить до класичного типу orbis terrae. Автором карти в поясненні на берегах названий якийсь Річард де Белло.
На Герефордській карті зафіксовані слов'яни (Sclavi) і Русь («Hec et Rusia» — «тут є Русія»). На карті нанесені річки Дон та Дніпро, Азовське море[1], а також нанесені Фарерські острови. Вони сусідять з біблійними і класичними сюжетами — лабіринтом Мінотавра, Едемським садом, Ноєвим ковчегом. У центрі світу з середньовічної традиції зображений Єрусалим.
Карта датується межею XIII і XIV століть. Хоча на той час в Європі мали ходіння описи подорожей Рубрука та інших посланців до двору монгольського хана, упорядник карти, очевидно, за віковою традицією керувався Біблією і працями отців церкви.
У 2007 р. ЮНЕСКО включило Герефордську карту до реєстру «Пам'ять світу».[2]
Деякі пункти на карті[ред. | ред. код]
0 — В центрі карти — Єрусалим, вище розпя'ття
1 — Рай, оточений стіною і кільцем вогню.
2 — Ганг і його дельта.
3 — Казкові острови Тафана, зараз інтерпретуються як Шрі Ланка або Суматра.
4 — Річки Інд і Тигр.
5 — Каспійське море, і землі Гога і Магога.
6 — Вавилон і Євфрат.
7 — Перська затока.
8 — Червоне море (зафарбовано червоним).
9 — Ноїв ковчег.
10 — Мертве море, Содом і Гоморра, з річкою Йордан, витікає з Галілейського моря; вище — дружина Лота.
11 — Єгипет з річкою Ніл.
12 — Річка Ніл (?), або можливий натяк на екваторіальний океан; далеко за межами — землі мутантів, можливо, антиподів.
13 — Азовське море з річками Дон і Дніпро; вище — Золоте руно.
14 — Константинополь; лівіше — дельта Дунаю.
15 — Егейське море.
16 — Збільшена дельта Нілу з Александрійським маяком (Александрія).
17 — Легендарна норвезька Ганза, зі своїми лижами і лижними палицями.
18 — Греція з горою Олімп, Афіни та Коринф
19 — Крит з лабіринтом Мінотавра.
20 — Адріатичне море; Італія зРимом.
21 — Сицилія та Карфаген, навпроти Риму, правіше від нього.
22 — Шотландія.
23 — Англія.
24 — Ірландія.
25 — Балеарські острови.
26 — Гібралтарська протока (Геркулесові стовпи).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Байцар А. РУСЬ — СПОКОНВІЧНА УКРАЇНСЬКА ЗЕМЛЯ: ІСТОРИЧНІ ДОКУМЕНТИ ТА ГЕОГРАФІЧНІ КАРТИ // УКРАЇНА ТА УКРАЇНЦІ НА ЄВРОПЕЙСЬКИХ ЕТНОГРАФІЧНИХ КАРТАХ. Монографія / А. Л. Байцар. — Львів: ЗУКЦ, 2022. — С. 62. — 328 с.
- ↑ Hereford Mappa Mundi (англійською) . UNESCO. Архів оригіналу за 17 травня 2009. Процитовано 20 грудня 2009.
Посилання[ред. | ред. код]
- http://www.herefordwebpages.co.uk/mapmundi.shtml [Архівовано 31 серпня 2011 у Wayback Machine.]
- https://web.archive.org/web/20070703064017/http://www.herefordcathedral.org/mappa_mappa.asp Visual Encyclopaedias: The Hereford and other Mappae Mundi]
- Edith Titze, Weltbild und geographische Kenntnisse zur Zeit der Hanse (Seminararbeit). [Архівовано 27 серпня 2011 у Wayback Machine.]
- Westrem, Scott D., Making a Mappa mundi: The Hereford Map (en) [Архівовано 28 квітня 2011 у Wayback Machine.]
- Baumgärtner, Prof. Dr. Ingrid (Uni Kassel) Die Wahrnehmung Jerusalems auf mittelalterlichen Weltkarten (PDF, 61 S.) (7,60 MB)
- Nachzeichnung der Karte mit bester derzeit im www verfügbarer Auflösung
- http://www.henry-davis.com/MAPS/EMwebpages/226mono.html [Архівовано 8 жовтня 2011 у Wayback Machine.] (en).
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Херефордська карта |
_balanced.jpg)
|
