Геркулес (сузір'я)

Геркулес
Латинська назва	Hercules
Род. відмінок	Herculis
Скорочення	Her
Пряме піднесення	17h m
межі	від 15h 45m до 18h 52m
Схилення	30° '
межі	від 4° ' до 51° 30'
Площа	1225 кв.град. (5)
Зірки	2 яскравіше 3m
	75 яскравіше 5,5m
Найяскравіша зірка	β Геркулеса (Корнефорос) 2,78m
Метеорні потоки	Тау-Геркуліди
Суміжні сузір’я	Дракон Волопас Північної Корони Голова Змії Змієносець Орел Стріла Лисичка Ліра
Спостерігається у широтах між +90° i −38° Ввечері найкраще спостерігати протягом червня. Вечірня (21:00) кульмінація
Існує з античності, запропоноване

Геркуле́с (лат. Hercules) — сузір'я Північної півкулі неба. П'яте за площею сузір'я з тих, що використовуються сьогодні в астрономії.

Історія

Відоме зі стародавніх часів. Включене до каталогу зоряного неба Альмагест стародавнім астрономом Птолемеєм ще у 2 столітті під назвою «Схилений на колінах». Свою назву Геркулес воно отримало з римської міфології, яка в свою чергу запозичила героя Геракла з грецької міфології.

Сузір'я Геркулеса та Північна Корона із «Дзеркала Уранії», набору карток сузір'їв опублікованого в Лондоні, бл. 1825

В сузір'ї Геркулеса знаходиться апекс Сонячної системи.

Цікаві об'єкти

На орбітах 11 зірок сузір'я Геркулеса відкрито планети.

В сузір'ї містяться два з найпомітніших кулястих скупчень: M13 — найяскравіше кулясте скупчення північної півкулі (містить близько 300 000 зірок), у ясну ніч його можна спостерігати навіть неозброєним оком між зірками η і ζ, а також M92.

Література

Геркулес // Астрономічний енциклопедичний словник / За загальною редакцією І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів: ЛНУ—ГАО НАНУ, 2003. — С. 109. — ISBN 966-613-263-X, УДК 52(031)

Див. також

Список зірок сузір'я Геркулеса

Посилання

WIKISKY.ORG: Геркулес

Це незавершена стаття з астрономії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.