Германаріх

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Германа́ріх (265375) — остготський король з роду Амалів, який у 4 столітті підкорив своїй владі остготські та вестготські племена на північному Причорномор'ї, а також дрібні угрофінські племена Поволжжя. Підкорені Германаріхом племена були обкладені даниною. Його батьком був король остготів Ахиулф.

Вів війни з антами, племінний союз яких очолював вождь Бож (Βοξ). Готський племінний союз, який очолював Германаріх був нетривким державним об'єднанням. Після війни між аланами і остготами 370 року, гунський князь (каган) Баламбер запропонував аланам приєднатися до гунського союзу. Зібравши військо, Баламир пішов походом проти готів на чолі з королем остготів Германрихом й переміг їх. Відомо також, що Баламир покарав готського короля Витимира за вбивство антського царя Божа.

Розбивши остроготів, Баламир рушив далі. 375 року гуни перейшли річку Дніпро й розгромили військо вестготів. Вони взяли остготську столицю – Данпарштадт (місто Донара – бога грому і війни), що знаходилось на місці сучасного Києва. Замість зруйнованих укріплень, була заснована нова фортеця Ківи (історик Татищев так пояснює походження назви Києва).

Залишки вестготів відійшли за Дунай й попросили притулку у Римського імператора Валентініана, який їх прийняв. Менша частина на чолі з Атанаріхом закріпилась в лісах між Прутом і Дунаєм. Але, зрозумівши безнадійність подальшого опору, цар Атанаріх домовився з імператором Візантії Феодосієм, після чого в 378 році перевів своє військо на службу Візантії.

Германаріх був розгромлений під час гунської навали в першому ж її році - в 375. І щоб не бачити кінець своєї держави він наклав на себе руки. Після нього королем остготів став Витимир.

Джерела[ред.ред. код]

  1. Довідник з історії України.За ред. І.Підкови та Р.Шуста.- К.: Генеза, 1993.

Посилання[ред.ред. код]