Герман із Райхенау

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Герман із Райхенау (праворуч) на середньовічній мініатюрі

Герман із Райхенау, Герман Розслаблений (Hermann von Reichenau, Hermannus Contractus) (18 липня 1013, Заульгау, Швабія — 24 вересня 1054, Райхенау) — німецький монах-бенедиктинець, історик, астроном, математик, поет, теоретик і автор музики.

Біографія[ред.ред. код]

Герман народився в сім'ї графа Вольфрада фон Альтсхаузена; з дитинства був паралізований. Виховувався при знаменитому бенедиктинському монастирі Райхенау, що знаходиться на острові посеред Боденського озера. Отримав гарну освіту, в 1043 дав обіт в ордені бенедиктинців. Незважаючи на фізичний недуг, він присвячував багато часу науковим дослідженням в самих різних областях знання, а також мистецтву. Завдяки своїм талантам і енциклопедичним знанням Герман незабаром завоював велику славу і авторитет. Його називали «найславетніший чоловік», в 1049 заради зустрічі з Германом в Райхенау приїжджав Папа Римський Лев IX.

Історичні праці Германа присвячені компіляції подій першого тисячоліття нашої ери від ​​Різдва Христового до сучасної йому епохи на основі різних джерел; він вперше склав хронологічний список найважливіших подій тисячоліття, до цього що згадуються в різних хроніках.

Астрономічні праці Германа (виявляють арабські впливи) «Про Місячний місяць» і «Про затемнення» виконані для сучасного йому рівня знань на високому науковому рівні. Кілька його робіт присвячені астролябії, новому для Західної Європи XI століття приладу, а також геометричним і арифметичним проблемам.

З деяких поетичних творів Германа, що дійшли до нас — великий (1172 вірша) дидактичний вірш «Про вісім головних гріхів» (De octo vitiis principalibus), адресований черницям, піднесена епітафія, написана у 1052 р. на згадку про покійну матір («Mater egenorum, spes auxiliumque suorum») і віршований «Мартирологія».

У своєму трактаті «Musica» Герман розвивав вчення про музичні інтервали і лади. Він запропонував свою систему музичної нотації, заснованої на буквах. Хоча ця система не отримала широкого розповсюдження, дослідження Германа в галузі теорії музики готували реформу нотації Гвідо Аретінського.

Авторство Германа встановлене відносно двох секвенцій з інціпітами «Grates, honos, hierarchia» і «Gloriosa et beatissima»; секвенція «Ave, praeclara maris stella», мабуть, йому не належить. Знамениті піснеспівибогородичні антифони Alma Redemptoris mater і Salve, Regina, які католицька традиція приписувала Герману, нині вважаються анонімними.

Прославлення[ред.ред. код]

Мощі Германа з Райхенау в церкві замку Althausen

Герман із Райхенау був беатифікований в 1863. Він шанується як місцевошанований в деяких німецьких єпархіях, а також в ордені бенедиктинців. День пам'яті в Католицькій церкві — 24 вересня.

Твори[ред.ред. код]

  • Chronicon // Quellen des 9. und 10. Jahrhunderts zur Geschichte der Hamburgischen Kirche und des Reiches, hrsg. v. R. Buchner u. W. Trillmich. Darmstadt 1961 (= Freiherr vom Stein-Gedächtnisausgabe 11).
  • Musica Hermanni Contracti, ed. L. Ellinwood. Rochester, NY, 1936 (лат. оригінал і англ. Переклад).
  • Opusculum Herimanni (De octo vitiis principalibus). Eingeleitet, herausgegeben und übersetzt von Bernhard Hollick // Reichenauer Texte und Bilder, Bd. 14. Heidelberg 2008.
  • Migne(ed.), Patrologia Latina, vol.143 (старе, але повне зібрання творів Германа, підготовлене Мінем в MPL).

Література[ред.ред. код]

  • Oesch H. Berno und Hermann von Reichenau als Musiktheoretiker. Bern, 1961.
  • Borst A. Wie kam die arabische Sternkunde ins Kloster Reichenau? Konstanz: Univ.-Verl. Konstanz, 1988.
  • Borst A. Mönche am Bodensee: 610 - 1525. Berlin: Ullstein, 1998.
  • Berschin W., Hellmann M. Hermann der Lahme. Gelehrter und Dichter (1013-1054). Heidelberg, 2005.

Посилання[ред.ред. код]