Гермафродит (міфологія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Гермафродит (грец. Ερμαφρόδιτος) — син Гермеса й Афродіти, якого виховали наяди на горі Іда.

Його вродою захопилася карійська німфа Салмакіда. Не домігшись взаємності в коханні, вона попросила богів з'єднати її з Гермафродитом навіки. Їхні тіла зрослися, внаслідок чого утворилась одна істота — напівчоловік-напівжінка.

Джерела міфу слід шукати в східних релігіях, де часто з'єднувались у потворну форму тварина й людина. Збереглося чимало античних статуй Гермафродита, в яких античні скульптори прагнули розв'язати завдання сукупного зображення чоловіка й жінки.

У переносному розумінні гермафродитом називають осіб з ознаками чоловічої та жіночої статі.

Література[ред.ред. код]