Гермафродит (міфологія)

Гермафродит, фреска з Геркуланума, Національний археологічний музей Неаполя

Гермафродит (грец. Ερμαφρόδιτος) — син Гермеса й Афродіти, якого виховали наяди на горі Іда.

Його вродою захопилася карійська німфа Салмакіда. Не домігшись взаємності в коханні, вона попросила богів з'єднати її з Гермафродіта навіки. Їхні тіла зрослися, внаслідок чого утворилась одна істота — напівчоловік-напівжінка.

Джерела міфа слід шукати в східних релігіях, де часто з'єднувались у потворну форму тварина й людина. Збереглося чимало античних статуй Гермафродіта, в яких античні скульптори прагнули розв'язати завдання сукупного зображення чоловіка й жінки.

У переносному розумінні гермафродитом називають осіб з ознаками чоловічої й жіночої статі.

Література

• Словник античної міфології. — К.: Наукова думка, 1985. — 236 сторінок.
• Войтех Замаровський. Боги и герои античных сказаний: Словарь: Пер. с чеш. — , М.: Республика, 1994. — 399 с.: ил. — ISBN 5-250-01575-1.